13 грудня 2011 року в історії Української Греко-Католицької Церкви сталася знакова подія — проголошення Івано-Франківської Митрополії. Цей день відкрив нову сторінку в житті Церкви, зміцнивши її структуру і сприяючи подальшому духовному та суспільному розвитку.
Напередодні цього пам’ятного дня – 13-ї річниці створення Івано-Франківської Митрополії пропоную нашим читачам коротко заглянути в історичний екскурс розвитку поняття митрополії у Вселенській церкві, історії митрополій в УГКЦ, які беруть свій початок ще з часів Київської Русі, та згадати важливий етап становлення Івано-Франківської Митрополії.
Поняття митрополії виникло в ранньому християнстві, коли Церква почала структуруватися як глобальна організація, щоб ефективніше керувати зростаючою кількістю віруючих і громад.
Саме слово “митрополія” походить із грецької мови: μήτηρ (мете́р) — “мати” та πόλις (по́ліс) — “місто”. Таким чином, митрополія означала “материнське місто” або центр певної області. Витоки цього терміну та функції митрополії тісно пов’язані з адміністративним поділом Римської імперії, де великі міста були адміністративними та культурними центрами. У цих містах зазвичай знаходилися єпископські кафедри. Єпископ таких міст, як правило, мав вищий авторитет серед інших єпископів у регіоні. Особливого розвитку цей поділ набув у IV столітті, адже після легалізації імператором Костянтином християнства (Медіоланський едикт 313 року), Церква почала ще більше наслідувати адміністративний поділ імперії. Митрополитом стали називати єпископа великого міста (митрополії), який мав юрисдикцію над іншими єпископами своїх провінцій (єпархій). Ця система була офіційно закріплена на Першому Нікейському соборі 325 року. Митрополити координували діяльність єпископів, вирішували спірні питання та скликали собори на регіональному рівні. В свою чергу, митрополії були об’єднані патріархатами, які очолювали патріархи — голови найважливіших центрів християнства. У Кодексі канонів Східних Церков сучасне розуміння митрополії регулюється канонами 130–139. Вони визначають митрополію як церковну структуру – частину Церкви свого права на чолі з митрополитом з метою координування діяльності єпархій у межах митрополії та забезпечення їхнього зв’язку з Вселенською Церквою.
Перші митрополії на українських землях виникли після хрещення Київської Русі у 988 році за князя Володимира Великого. У 1037 році Київ став центром митрополії Константинопольського патріархату, від якого прийняв християнство. Київська митрополія об’єднувала єпархії всієї території Русі. І лише після розпаду Київської Русі та татаро-монгольської навали вплив митрополії ослаб, і почали формуватися окремі церковні юрисдикції. У XIV столітті під впливом Литовсько-Руської держави утворилися митрополії, що охоплювали західно-руські землі. Тим часом контроль над Київською митрополією почав поступово переходити до Московського князівства, яке у 1589 році завдяки безпрецедентному тиску на Вселенський Константинопольський патріархат домоглося утворення Московського патріархату. Останній відразу став претендувати на церковне лідерство в регіоні, зокрема і над українськими землями.
Як бачимо, Київська митрополія, яка була заснована у 988 році, була центром християнства на руських землях задовго до появи Московського патріархату. І лише у 1686 році Москва, застосовуючи насильство та політичний тиск, домоглася незаконного підпорядкування Київської митрополії, порушивши її історичну та духовну автономію.
На фоні цих всіх подій відбулася Берестейська унія 1596 року. Частина православних єпископів Київської митрополії, які досі підтримували добрі відносини як зі Східним, так із Західним християнськими центрами, підписали Берестейську унію та увійшли до спілкування з Римським престолом. Відтоді Київська митрополія стала греко-католицькою. Її митрополити, як-от Михайло Рогоза і Йосиф Велямин Рутський, продовжували керувати церковним життям у межах цієї структури. І вона була єдиною до кінця XVIII століття, охоплюючи значну частину українських земель. У 1772 році, після Першого поділу Речі Посполитої, частина українських земель опинилася під Австрійською імперією. Це призвело до створення Галицької митрополії у 1807 році зі столицею у Львові, що відокремилася від Київської митрополії.
Галицька митрополія стала провідним центром УГКЦ, особливо в XIX столітті. Її очільники, як митрополит Андрей Шептицький, відіграли ключову роль у духовному та національному відродженні українців. До складу митрополії входили Львівська, Перемиська та Станіславівська єпархії.
Як відомо, у 1946 році радянська влада насильно ліквідувала УГКЦ через так званий Львівський псевдособор, а її структури, зокрема митрополія, були підпорядковані Московському патріархату. Однак УГКЦ й надалі активно продовжувала своє існування в підпіллі, де зберігалася традиція митрополичого устрою. Після виходу УГКЦ з підпілля у 1989 році митрополії знову почали відігравати ключову роль у церковній структурі.
Сучасні митрополії УГКЦ
1. Києво-Галицька Митрополія (1807, відновлена 2004 р.). Київська митрополія, заснована ще в 988 році після Хрещення Русі, стала основою УГКЦ. У 2004 році, після перенесення осідку Глави УГКЦ зі Львова до Києва, митрополію відновлено як центр всієї Церкви. До неї входять єпархії та екзархати в центральній, східній та південній Україні.
2. Львівська Митрополія (2011 р.). Львів тривалий час був духовним і культурним центром УГКЦ. Після перенесення осідку до Києва у Львові функціонувала архієпархія, яка в 2011 році була піднесена до рівня митрополії, доскладу якої увійшли Львівська архієпархія, Стрийська, Самбірсько-Дрогобицька та Сокальсько-Жовківська єпархії.
3. Івано-Франківська Митрополія (2011 р.). У 2011 році Івано-Франківську єпархію піднесено до статусу митрополії. Вона охоплює регіон Прикарпаття й об’єднує Івано-Франківську архієпархію, Коломийську та Чернівецьку єпархії.
4. Тернопільсько-Зборівська Митрополія (2011 р.) Ця митрополія була створена для зміцнення церковного управління у Тернопільській області. До неї належать Тернопільсько-Зборівська архієпархія, Бучацька та Кам’янець-Подільська єпархії.
5. Закордонні Митрополії
Через значну еміграцію українців УГКЦ створила митрополії за кордоном:
• Філадельфійська Митрополія (США) — з 1958 року об’єднує єпархії Північної Америки.
• Вінніпезька Митрополія (Канада) — заснована 1956 року для українців у Канаді.
• Перемисько-Варшавська Митрополія (Польща) — заснована у 1996 році для українців Польщі.
• Куритибська Митрополія (Бразилія) — заснована для українців у Південній Америці.
Роль митрополій в сучасній УГКЦ
Митрополії сприяють ефективному управлінню та душпастирській діяльності в різних регіонах і за кордоном. Вони допомагають Церкві зберігати духовну спадщину та відповідати на сучасні виклики, такі як еміграція, секуляризація та війна в Україні.
Івано-Франківська Митрополія: 13 років служіння Церкві та суспільству
Отож, як зазначалося на початку, 13 грудня Івано-Франківська Митрополія УГКЦ відзначає 13-ту річницю свого заснування, яка під проводом свого Митрополита Преосвященнішого Владики Володимира Війтишина демонструє величезний внесок у духовне, освітнє та соціальне життя регіону.
За цей короткий період в рамках новоствореної митрополії відбулася важлива подія — заснування Чернівецької єпархії, яка активно розвиває церковне життя під проводом свого єпископа.
Івано-Франківська Митрополія об’єднує понад 700 священників, готових служити потребам вірних. Важливим освітнім центром є Духовна семінарія священномученика Йосафата, де формується понад 200 семінаристів. Івано-Франківська Академія імені Івана Золотоустого отримала державну ліцензію, що дозволяє надавати освітні послуги на високому рівні.
Важливим напрямком у розвитку митрополії є католицьке виховання. А це розвиток дитячих садків, шкіл та катехитичних центрів і літніх християнських таборів у кожній парафії, які допомагають дітям та молоді зростати у вірі. Зразковим прикладом у сфері освіти став Католицький ліцей святого Василія Великого, який функціонує в м. Івано-Франківську. Цей навчальний заклад Івано-Франківської Архієпархії поєднує високий рівень академічної підготовки з духовним вихованням учнів. Ліцей формує у молоді не лише знання, але й християнські цінності, привчаючи до побожності, відповідальності та любові до ближнього.
Митрополія активно допомагає потребуючим через “Карітас”, Мальтійську службу допомоги, Клініку святого Луки, архієпархіальний благодійний фонд «Мізерікордія» та через парафії. Особливий акцент робиться на підтримці внутрішньо переміщених осіб, ветеранів війни, людей з інвалідністю і похилих віком та інших вразливих категорій населення.
Івано-Франківська митрополія робить також особливий акцент на розвиток медіаплатформ, які служать не лише засобами інформації, а й потужними інструментами євангелізації. Департамент інформації попри активну роботу пресслужби архієпархії охоплює цілу низку медіапроєктів, що поєднують традиції та сучасні технології. Серед них газета «Нова Зоря», яка у 2026 році святкуватиме 100-річний ювілей, зберігаючи дух правди й добра у своїх матеріалах. Радіо «Дзвони 105,8 FM» наповнює ефір українською музикою та програмами, що спонукають до роздумів і молитви. А глянцевий журнал «Слово» стає вікном до багатогранного життя Церкви, подаючи матеріали у стильній і сучасній формі.
З нагоди 13-ї річниці проголошення Івано-Франківської Митрополії у п’ятницю, 13 грудня о год. 8:00 відбудеться Митрополича проща до Архікатедрального і Митрополичого Собору Воскресіння Христового. З цієї нагоди Митрополит Володимир очолить Архієрейську Божественну Літургію, підносячи молитви разом з духовенством та вірними за Україну, довіряючи долю країни опіці Пресвятої Богородиці та блаженним священномученикам Станіславівським Григорію Хомишину, Симеону Лукачу та Івану Слезюку.
Запрошуємо в цей день усіх наших вірних єднатися в молитві за подальший розвиток нашої митрополії та всієї Української Греко-Католицької Церкви.
Господи наш Ісусе Христе, Ти є світлом світу і джерелом усякого добра! Ми, Твої вірні, заносимо свої молитви за нашу Івано-Франківську митрополію. Благослови її Митрополита, єпископів, священників, монахів, монахинь та вірних, щоб вони ревно трудилися на славу Твого імені та спасіння людських душ.
Наповни Святим Духом усі служіння та проєкти, щоб вони приносили плоди віри, любові й милосердя. Допоможи розвивати католицькі школи, катехитичні програми, соціальні та медіа ініціативи, щоб через них поширювалась Твоя правда і світло.
Огорни особливою опікою нашу землю та людей, захисти їх від усякого зла й небезпек і даруй нам довгожданий мир. Амінь.
о. Іван СТЕФУРАК,
головний редактор
