За лаштунками різдвяного дива

0
41

Нещодавно івано-франківці та гості міста мали змогу зануритися в атмосферу справжнього різдвяного дива завдяки концерту «Різдво з хором Воскресіння» в обласній філармонії імені Іри Маланюк. Про творення музичної містерії, автентику української культури та майбутні плани хору «Воскресіння» ми поспілкувалися з його диригентом, керівником філармонії Володимиром Рудницьким.

— Пане Володимире, зважаючи на назву концерту, мушу запитати: що для Вас означає Різдво? Як хору «Воскресіння» вдалося передати радість Різдва Спасителя через музику?

– Різдво — це свято народження, надії на добро. Це свято домашнього затишку, але водночас дружньої любові. Музика, як ніщо інше може передати цей фантастичний настрій Різдва. Я переконаний, що всі талановиті композитори є обдаровані Богом, тому вбачаю в цьому певне співвідношення. Різдво надихає композиторів, а їхні твори дарують радість. Саме це й було нашою метою — передати атмосферу свята глядачам. Тому хочемо представити нашу програму і в інших містах, адже вона вийшла дуже цікавою й не надто довгою: концерт тривав близько 70-ти хвилин. Також додали багато театралізованих дійств — це і мізансцени, і хореографічні постановки.

— Як виникла ідея концерту?

– Спершу ми опиралися на 15-літній ювілей нашого хору, а потім якось одноголосно вирішили, що потрібно робити різдвяну програму. Часу було мало, але ми впоралися. Всі репетиції робили у філармонії, адже це дуже зручно. Тепер після концерту маємо шалений відгук серед глядачів — відмітки у соціальних мережах, повідомлення й дзвінки.

— Як приналежність до Церкви вплинула на Ваш вибір репертуару? Якими творами «Воскресіння» тішило слухачів під час заходу?

– Хор «Воскресіння» був створений при Архікатедральному і Митрополичому соборі Воскресіння Христового що у м. Івано-Франківськ. Тільки завдяки цьому ми зараз можемо звучати на сцені філармонії. І я щиро дякую Богу і всім, хто долучився до нашого створення. Тому це однозначно має вплив, бо Церква нас завжди об’єднує і недільні Літургії ми відвідуємо через внутрішню потребу й покликання. Тож УГКЦ є фундаментом, що тримає нас разом. Під час свого концерту співали колядки-хіти, які вже тривалий час знаходять відгук у публіки, але були й нові колядки, які вивчали цього року

Розмовляла Марія ІВАНЦІВ

(Продовження в ч. 2 газети «Нова Зоря»)