16 лютого на площі перед Івано-Франківським національним академічним драматичним театром ім. Івана Франка провели акцію на підтримку військовополонених та зниклих безвісти. Учасники тримали в руках плакати з такими написами як: «Моя душа досі в полоні», «Полон вбиває», «Free Azovstal». Також у руках активістів були світлини з військовими та прапори.
Акцію підтримки розпочали з хвилини мовчання, відтак лунав Державний Гімн України. Перше слово надали головному директору та художньому керівнику Івано-Франківського драмтеатру, народному артисту України Ростиславу Держипільському. Він закликав долучалися до всіх ініціатив, які робить театр, та пам’ятали про тих, хто пропав безвісти.
«Ми не маємо права ні на хвилину, ні на секунду, забувати про тих, хто зараз знаходиться у московському полоні. Ми закликаємо, щоб ви кожен на своєму місці включали всі можливості, аби бути голосом полонених, аби бути поруч з тими, хто зараз знаходиться у біді, аби просто бути разом», – додав керівник драмтеатру.
Серед учасників був Костянтин Бобик – сержант 109 бригади ТРО міста Маріуполя. Він був в полоні понад 300 днів. Костянтин каже, що бореться за наших хлопців, виходячи на такі акції підтримки.
«Гарнізон Маріуполя був молодий, там були хлопці до 25 років. Це був цвіт нації. Так і цвіт нації зараз воює в окопах, також воює два моїх сини. Воюють сини нашої Батьківщини. І в полоні ми не здаємось, і нас ніхто не зламає», – промовив Констянтин.
Чекає на свого чоловіка з полону пані Жанна. Жінка розповіла, що вчора було 1000 днів, як її чоловік перебуває в неволі.
Під кінець акції на середину площі вийшла патріотична молодь з димовими шашками синіх та жовтих кольорів, яка промовила Молитву українського націоналіста.
Тетяна Бойко для “Нової Зорі”
