Послання Папи з нагоди Всесвітнього Дня молитви за збереження створіння

0
29
Папа Франциск садить дерево під час свого візиту до Бангладеш 30 листопада 2017 року (AFP or licensors)

«І вважатимете за святий п’ятдесятий рік, і проголосите волю всім мешканцям краю.
То буде ювілей для вас, і кожен повернеться у свою посілість і до роду свого» (Лев 25, 10).

Дорогі брати і сестри!

Щороку, особливо після публікації Енцикліки Laudato Si (LS, 24 травня 2015 р.), у перший день вересня християнська спільнота відзначає Всесвітній день молитви за збереження створіння. Від цієї дати починається Час для створіння, який завершується 4 (17) жовтня днем святого Франциска Асизького. У цей період християни в усьому світі поглиблюють свою віру в Бога Творця та в особливий спосіб єднаються в молитві та діях задля збереження нашого спільного дому.

Мені дуже приємно, що саме цього року, коли відзначається п’ятдесята річниця встановлення Дня Землі, екуменічною родиною обрано гасло «Ювілей для Землі» для Часу Створіння 2020 року.

У Святому Письмі ювілей – це священний час, який служить для пригадування, навернення, відпочинку, відновлення та радості.

  1. Час, щоб собі пригадати

Ми запрошені перш за все пригадати собі, що остаточне призначення створіння – увійти у «вічну суботу» Бога. Це подорож, що триває в часі, охоплюючи семиденний ритм тижня, семирічний цикл та великий Ювілейний рік, який увінчує сім суботніх років.

Ювілей є благодатним часом, щоб пригадати первісне покликання створіння – бути та процвітати як спільнота любові. Ми існуємо лише завдяки стосункам з Богом Творцем, з нашими братами та сестрами як членами спільної родини та з усіма створіннями, що проживають у нашому спільному домі. «Усе пов’язано, і ми, люди, об’єднані як брати і сестри в чудовому паломництві, з’єднані Господньою любов’ю, яку Він проявляє до всіх своїх творінь і яка об’єднує нас у ніжній любові до брата сонця, брата місяця, сестри ріки та матері землі» (LS, 92).

Отже, ювілей є часом, щоб запам’ятати, зберегти пам’ять про те, що ми існуємо у взаємних стосунках. Нам слід постійно пам’ятати, що «усе пов’язане, і справжня турбота про наше власне життя та наші відносини з природою невіддільні від братерства, справедливості та вірності одне одному» (LS, 70).

  1. Час для навернення

Ювілей – це час, щоб навернутися і опам’ятатися. Ми розірвали наші стосунки з Творцем, з іншими людьми та з рештою створінь. Нам слід зцілити ті зруйновані взаємини, які є суттєвими для підтримки нас і всього живого.

Ювілей є часом повернення до Бога, нашого люблячого Творця. Не можна жити в гармонії зі створінням, не будучи в мирі з Творцем, який є джерелом і першопричиною всього. Як зауважив Папа Венедикт, «жорстоке використання створіння починається там, де нема Бога, там, де матерія стала для нас просто матеріалом, де ми самі є найвищою інстанцією, де просто все належить нам» (Зустріч з духовенством Больцано-Брессанонської єпархії, 6 серпня 2008 р.).

Ювілейний рік заохочує нас ще раз подумати про своїх ближніх, особливо бідних та найбільш вразливих. Ми покликані наново прийняти Божий оригінальний і доброзичливий план щодо створіння як спільного спадку, бенкету, який у дусі братерства треба розділяти зі всіма нашими братами та сестрами не в хаотичній боротьбі, а в радісному спілкуванні, підтримуючи та захищаючи одне одного. Ювілей – це час звільнення пригноблених та всіх, хто скутих кайданами різних форм сучасного рабства, включно з торгівлею людьми та працею неповнолітніх.

Більше того, ми повинні знову слухати землю, яку Святе Письмо називає «adamah» – місцем, з якого створена людина, Адам. Сьогодні переляканий голос створіння закликає нас повернутися на належне місце в природному порядку, пам’ятати, що ми є частиною взаємопов’язаної мережі життя, а не його господарями. Знищення біорізноманіття, приголомшливе збільшення кількості кліматичних катастроф, нерівномірний вплив поточної пандемії на найбідніших та найбільш вразливих – усе це тривожні сигнали перед нашою нестримною жадобою споживання.

У цей Час створіння особливо прислухаймося до ритмів створіння, бо воно побачило світло, щоб показати й віддати славу Божу, допомогти нам знайти в Його красі Господа всього та повернутися до Нього (пор. св. Бонавентура, In II Sent., I,2,2, q. 1, concl; Brevil., II,5.11). Таким чином земля, з якої ми були створені, є місцем молитви та роздумів. «Давайте пробудимо наше дане Богом естетичне та споглядальне почуття» (Adhort. apost. Querida Amazonia, 56). Здатність дивуватися та споглядати – це те, чому ми можемо навчитися в особливий спосіб від наших братів і сестер з первісних народів, які живуть в гармонії з землею та її різноманітними формами життя.

  1. Час для відпочинку

У своїй мудрості Бог передбачив суботу, щоб земля та її мешканці могли відпочити й оновитись. Однак нині наш спосіб життя штовхає планету за її межі. Постійне прагнення розвитку та постійний цикл виробництва і споживання виснажують довкілля. Створіння стогне: ліси зникають, ґрунти розмиваються, поля гинуть, пустелі дедалі більше розширюються, моря окислюються, шторми посилюються.

Під час Ювілею Божий народ був запрошений відпочити від звичної праці, щоб дати змогу землі відродитися і відновити світ завдяки меншому, ніж зазвичай, споживанню. Сьогодні нам слід обрати справедливий та сталий стиль життя, який забезпечить землі необхідний відпочинок, такі способи існування, які цілковито задовольнять усіх, не руйнуючи екосистем, які нас підтримують.

Нинішня пандемія змусила нас заново відкрити простіший та більш урівноважений стиль життя. Криза в певному сенсі дала нам шанс опанувати нові способи життя. Можна сказати, що Землю можна відродити, якщо дамо їй перепочити: повітря стає чистішим, вода більш прозорою, види тварин повернулись у місця, звідки вони раніше зникли. Пандемія вивела нас на роздоріжжя. Ми повинні використати цей вирішальний момент, щоб покласти край своїм непотрібним і руйнівним намірам та діяльності, а також плекати цінності, зв’язки та проєкти, що спричиняються до розвитку життя. Ми повинні проаналізувати наші звички щодо використання енергії, споживання, транспорту та харчування, усунути з нашої економіки недоречні та шкідливі чинники та запровадити дієві форми торгівлі, виробництва і транспортування товарів.

  1. Час для відновлення

Ювілей – це час відновлення первісної гармонії створіння і зцілення порушених міжособистісних стосунків.

Це час, що закликає нас відновити справедливі соціальні відносини, повертаючи кожній людині її свободу і її блага та прощаючи борги іншим. Тому ми не можемо забути історію експлуатації Півдня планети, яка спричинила величезний екологічний борг, головним чином через розкрадання ресурсів та надмірне використання загального простору природного середовища для нагромадження відходів. Настав час відновлення справедливості. У цьому контексті я повторюю свій заклик скасувати борги найбільш вразливим країнам, визнавши серйозні наслідки медичної, соціальної та економічної кризи, з якими вони стикаються у результаті Covid-19. Важливо також подбати, щоб стимули для відродження, розроблені та впроваджувані на глобальному, регіональному та національному рівнях, були справді ефективними, і політика, законодавство та інвестиції були спрямовані на спільне благо й забезпечували досягнення глобальних соціальних та екологічних цілей.

Також нам слід відродити Землю. Відновлення кліматичного балансу є надзвичайно важливим, оскільки ми переживаємо кризу. У нас залишається все менше часу, про що нагадують наші діти та молодь. Слід зробити все можливе, щоб обмежити підвищення середньої глобальної температури нижче рівня 1,5 °C, як зазначено в Паризькій кліматичній угоді, бо перевищення цього порогу буде катастрофічним, зокрема для найбідніших спільнот у цілому світі. У цей критичний момент важливо сприяти солідарності поколінь та між ними. Готуючись до найбільшого кліматичного саміту в Глазго у Великобританії (COP 26), я закликаю всі країни прийняти більш амбітні національні цілі щодо скорочення викидів.

Не менш важливо відновити біорізноманіття в умовах безпрецедентного зникнення видів та деградації екосистем. Обов’язково слід підтримати заклик ООН щодо збереження 30% поверхні Землі як захищеного середовища існування до 2030 року, щоб зупинити тривожні темпи втрати біорізноманіття. Я закликаю міжнародне співтовариство спільно працювати над тим, щоб Саміт з питань біорізноманіття (COP 15) у Куньміні (Китай) ознаменував переломний момент у відновленні Землі як дому, де вирує життя відповідно до волі Творця.

Ми зобов’язані виправитись відповідно до принципів справедливості, гарантуючи, щоб ті, хто жив на цій землі з покоління в покоління, повністю відновили її використання. Корінні громади повинні бути захищені від компаній, особливо транснаціональних корпорацій, які через шкідливий видобуток викопного палива, корисних копалин, деревини й агропромислової продукції «чинять те, що ніколи би не робили в розвинених країнах або країнах так званого першого світу» (LS, 51). Ця безвідповідальна ділова поведінка є “новою формою колоніалізму” (св. Іван Павло II, Звернення до учасників 7-го пленарного засідання Папської академії соціальних наук, 27 квітня 2001 р., цит. в Querida Amazonia, 14), яка ганебно експлуатує найбідніші громади та країни у відчайдушному пошуку шляхів економічного розвитку. Треба вдосконалити національне та міжнародне законодавство з метою врегулювання діяльності видобувних компаній та забезпечити постраждалим доступ до правосуддя.

  1. Час для радості

У біблійній традиції Ювілей – це радісна подія, яка починається звуком сурми, що лунає по всій землі. Ми знаємо, що крик Землі та бідних за останні роки став ще голоснішим. Водночас ми є свідками того, як Святий Дух у всьому світі надихає окремих людей та спільноти об’єднатися, щоб відбудувати спільний дім та захищати найбільш вразливих. Ми спостерігаємо поступову велику мобілізацію людей, які, розпочавши знизу та з периферії, великодушно працюють, щоб захистити землю та бідних. Сповнений радості, коли бачу, як багато молодих людей та спільнот, особливо корінного населення, перебувають в авангарді, якщо слід реагувати на екологічну кризу. Вони просять про Ювілей для Землі та новий початок, усвідомлюючи, що «все може змінитися» (LS, 13).

Ми також повинні радіти, що ювілейна річниця Laudato Si спричинилася до багатьох ініціатив на місцевому та глобальному рівнях щодо турботи про наш спільний дім і бідних. Цього року слід започаткувати довгострокові плани, що заснують практику інтегральної екології в сім’ях, парафіях, єпархіях, монаших згромадженнях, школах, університетах, закладах охорони здоров’я, підприємствах, сільському господарстві та багатьох інших сферах.

Ми також раді, що громади вірян об’єднують зусилля для створення більш справедливого, мирного та збалансованого світу. Приводом для особливої радості є той факт, що Час створіння стає справді екуменічною ініціативою. Ми все ще зростаємо з усвідомленням того, що живемо в спільному домі як члени однієї родини!

Радіємо, бо у своїй любові Творець підтримує наші скромні зусилля на благо Землі. Це також дім Божий, де Його Слово «стало плоттю та оселилось серед нас» (Ів. 1, 14), місце, яке постійно оновлюється через зіслання Святого Духа.

«Зішли Духа Свого, Господи, і онови обличчя землі» (пор. Пс 104, 30).

Рим, св. Йоана Латеранського, 1 вересня 2020 р

Франциск