Роздуми над недільним Євангелієм. Відчали на глибінь!

0
26

«Одного разу, коли стояв Ісус біля Генезаретського озера,  побачив два човни, що стояли край озера; рибалки вийшли з них і полоскали сіті.  Він увійшов в один з човнів, що належав Симонові, і попросив його відплисти трохи від землі, а сам, сівши, з човна почав народ навчати. Коли він перестав говорити, сказав до Симона: «Відчали на глибінь і закиньте ваші сіті на ловитву». Озвався Симон і каже: «Наставнику, всю ніч ми трудились і нічого не піймали, але на твоє слово закину сіті». Так вони й зробили, і піймали велику силу риби, і їхні сіті почали рватися. Тоді вони кивнули до своїх товаришів, що були в другім човні, щоб ті прийшли й помогли їм. Прийшли вони й наповнили обидва човни, аж почали потопати. Побачивши це Симон Петро, припав до стіп Ісуса й каже: «Іди від мене, Господи, бо я грішний чоловік». Жах бо великий огорнув його й усіх, що були з ним, від ловитви риб, що їх піймали, як також і Якова та Івана, синів Заведея, які були спільниками Симона. Ісус промовив до Симона: «Не бійся! Віднині будеш ловити людей». І витягши човна на берег, кинули все й пішли слідом за ним» (Лк. 5, 1-11).

—————————————

Євангеліє вісімнадцятої неділі по Зісланні Святого Духа розповідає нам про чудесну ловлю риби та про перше покликання учнів. Але абсолютно помилково вважати, що в сучасну пору воно стосується лише духовних осіб. Кожен з нас за премудрим задумом Божим має своє покликання. І можливо, коли наше життя переповнене найбільших невдач, Господь саме тоді кличе нас до чогось більшого. Скільки разів ми, трудячись, закидали наші сіті, але улов був невеликий… Через це сьогодні, за різними соціологічними дослідженнями, у пошуках кращої долі за кордоном опинилося понад три мільйони українських трудових мігрантів… Але й там не завжди наші сіті наповнюються удосталь. А до вимушеної економічної еміграції додається ще й чимало інших проблем, серед яких соціальне сирітство, розбиті сім’ї, стреси та затяжні депресії. Але не менше проблем і в тих, хто попри фінансові труднощі надав перевагу все-таки заробляти тут, в Україні. Проблеми нас знаходять як там, так і тут. 

Чи не стаємо ми у вирі усіх наших щоденних турбот і негараздів схожими на апостолів, які усю ніч трудилися, а сіті на ранок пусті? Чому ж наші найкращі старання й труди так часто безуспішні? Можливо тому, що ми занадто покладаємося на власні сили, а, закидаючи наші сіті на мілину без Христа, не отримуємо бажаного результату. 

Видатний польсько-британський соціолог та мислитель наших днів Зиґмунт Бауман визначив сучасне суспільство як те, що живе у «плинних часах» чи навіть у «добу постправди», коли все навколо постійно змінюється, нема нічого тривкого й надійного, істини не існує, є лише «точки зору». Сьогодні має рацію той, у кого є влада і гроші. В «плинних часах» популярність і гроші можна легко здобути звичайним веденням відеоблогу без особливо глибокого змісту. До влади не важко прийти через дешеві гасла й обіцянки. А ще це доба страху, негативу та поганих новин. Ринку для добрих новин не існує, бо вони нікого не цікавлять. Все це породжує масову хвилю паніки та індустрії страху.

Тому в Євангелії наступної неділі Христос, звертаючись до Симона, бажає звернутися і до кожного з нас, християн ХХІ століття, з таким простим і милим запрошенням: «Відчали на глибінь»! 

Що можуть означати ці слова сьогодні для нас?

Відчали від бурхливого та галасливого світу гріхів, непотрібних стресів, похідних від цього слабкостей та знеохочень і занурся в глибінь довіри до Бога, спокою, любові і молитви, ділення добром із твоїм братом, шукаючи Царства Божого та розуміючи водночас, що все інше тобі додасться! На перший погляд, ці слова, як і для Симона після невдалої нічної риболовлі, можуть видатися нам щонайменше дивними або й більше того – дратівливими. Та незважаючи на знеохочення (а це можуть бути довгі роки молитви за чоловіка п’яницю чи за неслухняних дітей, це можуть бути довгі роки праці без особливого налагодження фінансової ситуації у нашій сім’ї, це можуть бути багаторічні спроби змінити власне життя до духовного навернення без бажаного результату), нам сьогодні потрібно ще раз на поклик Христа закинути сіті і не боятися віддалитися на глибінь довіри до Бога, виконуючи ту місію, яку Він на нас поклав. У цій недільній Євангелії ми бачимо Ісуса Христа, Який приходить до людей в момент їхньої праці, в момент їхніх труднощів, і саме в такий важкий момент випробувань Він кличе нас до чогось більшого: «відчали на глибінь». Рибалки таким чином стали ловцями людських душ! Завдяки їхнім трудам та проповіді сьогодні на земній кулі практично немає куточка, де б не голосилося Євангеліє. І ми спробуймо зрозуміти волю Отця щодо нас саме в цій конкретній ситуації, навіть якщо вона й невтішна!

І пам’ятаймо, якими б критичними не були наші життєві обставини, найбільша темрява опановує землю вже перед самим сходом сонця. І якою б довгою не здавалася безсонна ніч, сонце все одно завжди сходить!

о. Іван СТЕФУРАК,

головний редактор.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут