Що про цю кризу каже Католицька церква?
Уже декілька місяців різні сторони намагаються знайти вихід із гуманітарної кризи навколо мігрантів з країн Близького Сходу, Африки та Азії, масово скупчених на кордонах між Білоруссю та Польщею, Литвою і Латвією, яка загострилася у листопаді.
Після того, як поширилися відео, на яких білоруські солдати супроводжують біженців до лісу, що межує з польським регіоном Підляшшя, Європейський союз після ряду і так уже існуючих підозр щодо штучного стягування нелегалів до Білорусі на цей раз відкрито звинуватив Мінськ в експлуатації мігрантів для своєї геополітичної мети. Польща, як буфер Європи, категорично відмовилася впускати мігрантів на свою територію, оголосивши про будівництво стіни вздовж кордону. Президент Польщі Анджей Дуда заявив, що його країна стала метою гібридної атаки, якою керує КДБ Білорусі. За його словами, Лукашенко брутально використовує мігрантів з Близького Сходу, щоб дестабілізувати ситуацію в Польщі та Європі. А лідери країн Великої сімки, зі свого боку, наголосили на тому, що штучна міграційна криза в Білорусі у жодному разі не змусить забути численні злочини самопроголошеного президента Лукашенка щодо власного народу. Також і НАТО засудило Білорусь за штучно створену міграційну кризу.
В свою чергу, державний секретар США Ентоні Блінкен, коментуючи міграційну кризу, заявив ще й про іншу проблему, а саме, що дії режиму самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка відвертають увагу від дій Росії на кордоні з Україною. Таку думку він висловив через те, що ще на початку листопада американське видання The Washington Post повідомило, що Росія відновила нарощування військових сил біля українського кордону. Про це свідчили відео у соціальних мережах, на яких російські військові потяги переміщують велику кількість техніки. Тож і для України ця криза несе дві нові можливі небезпеки. З одного боку, переміщення мігрантів під українсько-білоруський кордони, а з другого – створення паніки через нарощування ворожих військ біля російсько-українського кордону. Тому, як заявив 14 листопада під час наради у Луцьку секретар РНБО Олексій Данілов, Україна, зі свого боку, також дуже серйозно готується до розвитку різних сценаріїв.
Тим часом у суботу, 20 листопада, біля ста агресивних мігрантів в черговий раз штурмували польський кордон. Вони кидали каміння та світлошумові гранати у прикордонників. Зброю нібито роздали білоруські спецслужби. Однак після зіткнень сотні мігрантів відступили на білоруську територію. Як далі розвиватиметься ситуація, можна лише аналізувати та здогадуватися. Не виключено, що Лукашенко добився свого, адже до нього таки зателефонувала Ангела Меркель, виконувач обов’язків канцлера Німеччини, і вони про щось там домовилися. Він в такий спосіб отримав своєрідне визнання західним світом свого президентства, оскільки з ним намагаються про щось домовитися. Таким чином мігранти, які відступили від кордону, зможуть просто залишитися в Білорусі або їх відправлять у ті країни, звідки вони прибули. (Ну це такий собі доволі казковий варіант розвитку ситуації). З іншого боку, існують таки сподівання, що ЄС створить гуманітарний коридор та дозволить мігрантам потрапити до омріяних країн – Німеччини, Франції, Італії… Як відомо, йдеться про близько 16 000 осіб. Але все це лише припущення. А тим часом мігранти в Білоруських лісах на морозі залишаються пішаками у партії геополітичної шахової гри, поки РФ і Білорусь – з одного боку, та ЄС – з іншого думають, який хід буде наступним…
У той час вперше міграційна криза на східному кордоні ЄС коштувала людських життів. Як відомо, у лісі поблизу польсько-білоруського кордону у молодої сім’ї мігрантів, яких знайшли польські волонтери, померла річна дитина. Ще троє чоловіків загинули в прикордонному з Білоруссю регіоні Польщі, а також, ймовірно, одна жінка – з білоруського боку…
Тому у цій всій трагічній ситуації Папа Франциск закликав позбутися упереджень і не ставитися до мігрантів, як до чужих, а надати їм посильну допомогу. Про це, як повідомила італійська інформагенція ANSA, він заявив у четвер, 11 листопада, в інтерв’ю делегації Фонду мігрантів.
«Не можна розглядати мігрантів як чужих. Їх необхідно вітати, супроводжувати, пристроювати та інтегрувати. Ми бачимо в мігрантах відмінних від нас, чужих, але насправді ми розкриваємо, що мігранти є невіддільною частиною нас», – сказав Папа.
Також Папський нунцій у Білорусі Архієпископ Анте Йозіч опублікував звернення на захист мігрантів.
«Я запрошую органи влади всіх задіяних країн діяти рішуче та швидко, щоб знайти хоча б тимчасові рішення для порятунку життя людей. Католицька церква уважно стежить за ситуацією з міграційною кризою на білорусько-польському кордоні», – пише монс. Йозіч. «Тисячі людей з різних країн Близького Сходу та сусідніх країн, у пошуках кращого життя, тікають від численних труднощів, з якими вони зіткнулися у своїх країнах походження, і намагаються знайти інше місце для життя для себе та своїх сімей. Незалежно від нинішньої політичної кризи в Білорусі, міграційна криза вимагає термінових конкретних рішень для контролю міграційних потоків і солідарності з боку усіх для забезпечення потреб людей, особливо дітей і жінок, які багато днів поспіль залишаються заблокованими на білоруському кордоні з ЄС». «Католицька церква, – запевняє нунцій, – завжди поруч із тими, хто страждає чи опинився у важких життєвих умовах, і через свою організацію «Карітас» намагається надати гуманітарну допомогу тим, хто її потребує».
Тому апостольський нунцій висловив подяку як «Карітасу» Білорусі, так і «Карітасу» Польщі за те, що вони роблять для мігрантів, які, як він повторює, «очікують негайного та довгострокового вирішення. Церква молиться про розв’язання цієї надзвичайної ситуації і просить конкретних дій також у політичній площині, щоб врятувати людські життя».
Тож, чи переважить цього разу вартість людського життя над окремими амбіціями, упередженнями, страхами та геополітичними провокаціями, – питання наразі відкрите…
о. Іван СТЕФУРАК,
головний редактор.
