Україна в серці світу: мистецтво задля миру

0
15

Стіни виставкової зали вкриті полотнами французьких художників. На картинах – Україна, наш дух, сила, міць і… руйнівна війна. Розтрощені будинки, але міцний дух. Знищені школи, але не знання. Стерті з лиця землі міста, але як ніколи сильне бажання допомагати й любити ближнього. Спершу картини викликали в мені біль і безсилля, але згодом наповнили приємною гордістю за те, що я – частина відважної України.

Нещодавно у Перпіньяні, маленькому французькому містечку на узбережжі моря, українські переселенці вирішили створити своєрідну благодійну виставку для збору коштів на потреби України. Тутешнім митцям запропонували намалювати Україну, якою вони її уявляють сьогодні. Звісно, більшість з них ніколи не бували на наших землях, але зобразили її так, наче вони – наші. Понад 50 художників приєднались до ініціативи, додаючи до своїх витворів текстовий супровід зі словами підтримки, захоплення та вдячності українцям за те, що зуміли своєю мужністю розбудити людяність та зачепити в суспільстві безліч складних запитань.

Два тижні поспіль жителі й гості міста мали можливість відкривати для себе Україну по-новому, з погляду французів. Проникливі картини сучасного мистецтва чи живопису демонстрували красу нашої держави, стійкість наших людей, страждання та тривогу, які торкаються кожного українця вдома чи за кордоном. Таке мистецтво не може не зворушувати серця.

Поки наш народ невтомно боронить свою землю, рятує своїх людей та намагається не скласти зброю ниць, світ також старається бути поруч, підтримуючи нас та дбаючи про наших людей у своїх країнах.

Україна в доброму розумінні поставила на вуха весь світ, нагадуючи про заповідь любові до ближнього. Один з художників назвав нашу країну державою, де кожен клаптик є даниною пам’яті жертвам цієї війни, але наш прапор продовжує майоріти, він протистоїть усім, керований почуттям надії та миру.

«Синє небо бавовняної м’якості, золотисто-жовте пшеничне поле, доки сягає око – ось що символізує прапор України. Мама зі своєю маленькою донечкою біжать полем, випускаючи в небо голубів Миру, голубів Надії у кращий світ. Світ, переповнений радістю, любов’ю, красою і братерством. Настав час послабити напругу та поширити мир через мистецтво… Це мистецтво, що рятує життя, яке поширює красу та любов, яке залишається головною зброєю над насильством перед обличчям варварства» – Pierre Cosimi.

2. «У відповідь на перші кадри війни в Україні і, зокрема, вибуху дитячого садка в місті Донецьк, було майже неможливо придушити своє обурення, свій смуток і своє нерозуміння щодо цього варварського акту таких невинних істот, як діти! Діти, які повинні були жити і будувати майбутній світ. Діти, які вже ніколи не матимуть дитинства» – Dièse 13.

«Тема Свободи дуже сильно перегукується в мені. Ця свобода, без якої неможливий мир. Українські люди без долі страху, повні надії, дозволили усьому світу розгледіти в них символ єднання народу в боротьбі й опорі за свою свободу» – Andreé Battle.

Вікторія ГАВАЛЕШКО.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут