5 висловів Ісуса про дітей, які варто взяти до уваги

0
982

За часів Ісуса ставлення до дітей було зовсім не таким, як у наші часи.

Хоча сьогодні діти вважаються цінними і важливими, у І столітті їх переважно вважали нічого не вартими і вбачали у них щось подібне до речей. Це знання розкриває деякі коментарі Ісуса в абсолютно новому світлі. Ісус був добре відомий своєю любов’ю до дітей. Євангелія від Матея, Марка та Луки містять історії про те, як Він благословляв дітей, казав своїм учням не забирати від Нього дітей і твердив, що Його послідовники повинні стати як діти. Про це пише СREDO.

Ці коментарі здаються набагато революційнішими, якщо брати до уваги, що тогочасні діти перебували на найнижчому щаблі суспільства. Мені дуже цікаво, як відреагували люди, коли Ісус сказав, що діти будуть найбільшими у Царстві Небесному. Ця любов до дітей відображається у Його Католицькій Церкві та її вірних.

Як ми можемо висловити свою любов до дітей? Можливо, це означає сказати щось привітне і доброзичливе сім’ї з активним малюком на Месі. Можливо, це означає принести готову їжу родині, у якій щойно з’явився новий член, чи потримати дитину подруги, щоб вона поїла обома руками. Можливо, це означає приглянути за її старшими дітьми, щоб вона могла подрімати та відпочити з новонародженим, або ж просто помолитися Розарій чи замовити Месу за дітей.

Як би ви це не робили, кожен може зробити свій внесок у виконання наказу Ісуса любити і приймати малих дітей. Ось п’ять біблійних віршів, які розповідають, чого навчав Ісус про дітей, і чого ми можемо навчитися з цих Його слів.

1.Дітям належить Царство Небесне

«Тоді приведено до Нього дітей, щоб Він, поклавши на них руки, помолився. Учні ж боронили їм. 1Ісус сказав їм: “Пустіть дітей! Не бороніть їм приходити до Мене, бо таких Царство Небесне”» (Мт 19, 13-14).  

2.Хто приймає дитину, той приймає Христа

«Потім узяв дитину, поставив її серед них і, обнявши її, каже до них: Хто прийме одне з таких дитят в Моє ім’я, — мене приймає; а хто Мене приймає, — не Мене приймає, а Того, хто послав Мене» (Мк 9, 36-37).  

3.Малі, як діти, — найбільші у Небесному Царстві

«Того часу підійшли до Ісуса учні й мовлять: “Хто найбільший у Небеснім Царстві?” Ісус покликав дитину, поставив її серед них — і каже: “Істинно кажу вам: Якщо ви не навернетеся і не станете, як діти, не ввійдете в Небесне Царство. Хто, отже, стане малим, як ця дитина, той буде найбільший у Небеснім Царстві» (Мт 18, 1-4).  

4.Ангели дітей завжди споглядають обличчя Бога

«Глядіть, щоб ви ніким з оцих малих не гордували: кажу бо вам, що ангели їхні на небі повсякчас бачать обличчя Мого Небесного Отця» (Мт 18, 10).  

5.Найменший і наподібніший до дитини — найбільший у Божих очах

«Одне спало їм на думку: Хто з них буде найбільший? Ісус, знаючи думки їхніх сердець, узяв малу дитину, поставив її біля себе і сказав їм: “Хто приймає цю малу дитину в Моє ім’я, той Мене приймає; а хто Мене приймає, той приймає Того, хто Мене послав, бо хто найменший поміж усіма вами, той — великий”» (Лк 9, 46-48).