100 років тому, 9 січня 1924-го, народився Сергій Параджанов, який зняв одну з найвизначніших стрічок в історії українського кіно — “Тіні забутих предків”. Спеціально для vogue.ua дослідниця творчості Параджанова Вероніка Журавльова розповідає, яку роль відігравали мода і, власне, костюми в його творчості, і як його мистецтво вплинуло на сучасну попкультуру — від Мадонни до Леді Гаги.
Сергій Параджанов — унікальний режисер, автор “Тіней забутих предків” і “Кольору граната”, епатажний художник, “чарівний, але нестерпний”. Костюми Параджанова в кіно і в реальному житті — витвори мистецтва. Він стилізував зірок кіно 1980-х, дарував Ів Сен Лорану альбом своїх ескізів і розписував парасольку для Франсуази Саган. Сьогодні його авторський стиль підхоплений сучасними авторами — з подачі режисера Тарсема Сінгха новий кліп Леді Гаги “911” практично повністю знятий “під Параджанова”. Про історію створення “костюма Параджанова” і про те, як режисер досі впливає на світове кіно і моду.
Кадр із фільму “Тіні забутих предків”, 1965
“Тіні забутих предків” — стрічка, що подарувала Сергію Параджанову світову славу, вийшла в прокат 1965 року. У цьому фільмі на екрані акторам вдалося втілити справжні почуття і переживання героїв. Костюми, взуття, аксесуари, текстиль, домашнє начиння — теж були справжніми. Відтворити зовнішній вигляд гуцулів і їхній побут режисерові допомогла художниця з костюмів Лідія Байкова.
Професіоналка високого класу Лідія Байкова виконала колосальну роботу — завдяки своїм поїздкам у віддалені гуцульські села вона змогла підібрати неповторний ансамбль тканин і фактур, вишивки, срібла й інших аксесуарів таким чином, що глядач беззастережно повірив у те, що відбувається на екрані.
Кадр із фільму “Тіні забутих предків”, 1965
Для картини “Колір граната” (перша назва “Саят-Нова”) Сергій Параджанов пише авторський сценарій, в якому вже були прописані костюми головних героїв. Це неповторне поєднання деталей, аксесуарів і фасонів різних епох. Для знімань були придбані вірменські срібні пояси і прикраси, у сценах церковного життя використовувалися оригінальні предмети.
Кадр із фільму “Колір граната”, 1969
У костюмі Принцеси Анни зі сцени полювання Сергій Параджанов поєднує замшу та каракуль складних відтінків від перлинно-сірого до графітового, доповнюючи образ героїні головним убором, прикрашеним пір’ям у тон її сукні. Червоний оксамит і чорний каракуль передають внутрішній стан героїні у сцені любовного діалогу з Поетом і покликані проілюструвати віршовані рядки Саят-Нови, що є основою цієї сцени: “Ти вогонь — твоє плаття вогонь”.Царівна Анна в палаці; світлина зі знімань фільму “Колір граната”, 1969; Грузинський державний музей театру
Царівна Анна в палаці; світлина зі знімань фільму “Колір граната”, 1969; Грузинський державний музей театру
Життя і мода
У житті Сергій Параджанов поводився як кутюр’є, створюючи візуальний образ для людини, чия зовнішність здавалося йому цікавою.
На цьому фото ми бачимо Сергія Параджанова в одному зі своїх капелюхів, поряд із ним – автопортретна інсталяція в оксамитовому халаті з червоними ромбами роботи Лялі Агабабян, це фото зроблено у 1980-ті. Фотограф – Юрій Мечитов.
Подруга Параджанова Ляля Агабабян пошила для Параджанова авторський халат чорного оксамиту, декорований червоними ромбами, творчий оммаж його автопортретним лялькам, які надихнули художницю. У цьому халаті режисер був на прем’єрі фільму “Ашік-Керіб” у Києві в 1988 році.
Сергій Параджанов, липень 1988 року; фотограф: Юрій МечитовПараджанов та Ів Сен Лоран
За життя костюми Сергія Параджанова не виставлялися, але бажання провести таку виставку з’явилося у нього після іншої знакової події — виставки Ів Сен Лорана у 1987 році. Параджанова і Сен Лорана познайомив Василь Катанян. Дружба двох геніїв овіяна легендами — за однією з версій, кутюр’є не мав ані найменшого уявлення про те, хто такий Параджанов, за іншою — вражений красою костюмів фільму “Колір граната”, побаченого в Парижі, сам попросив режисера намалювати для нього два ескізи. Параджанов за одну ніч намалював для нього цілий альбом, який зараз зберігається в Музеї Ів Сен Лорана в Парижі.Мадонна
У 1995 році, через п’ять років після смерті Сергія Параджанова, Мадонна випускає свій шостий студійний альбом Bedtime Stories, на заголовну пісню з цього альбому знімає музичне відео Марк Романек, відштовхуючись від символів з фільмів Параджанова “Колір граната” і Андрія Тарковського “Сталкер” та “Ностальгія”.
Кадри з кліпу Мадонни Bedtime story, 1995; реж. Марк Романек
Кадри з кліпу Lady Gaga “911”
У вересні 2020 року Леді Гага представила свій новий кліп на композицію “911”. Музичні відео побудовані на відсиланнях до кількох шедеврів світового кіно: “Свята гора” Алехандро Ходоровського, “8 1/2” Федеріко Фелліні, але найголовнішим стає “Колір граната” Сергія Параджанова. Над костюмами Гаги для цього фільму працювала ціла команда дизайнерів під керівництвом фешн-директора зірки Нікола Формічетті та стилістки Марти дель Ріо.
Режисером кліпу Гаги став Тарсен Сінгх, це не перша його робота у стилістиці Сергія Параджанова. У 2000 році разом із художницею з костюмів, легендарною Ейко Ісіока, у фільмі “Клітка” з Дженіфер Лопез вони втілили багато образів Сергія Параджанова в новому авторському прочитанні.
Кадри з фільму “Клітка”, 2000, Реж. Тарсем СінгхСучасна мода
Костюми, створені Параджановим у кіно та в житті, не втрачають сьогодні своєї актуальності і для фешн-дизайнерів. Одну з найяскравіших колекцій “за Параджановим” представив Антоніо Маррас у 2016-му.
