При реставрації ікони Пресвятої Богородиці з храму святого Миколая села Дубівці (присілок Дегова) знайдено сліди від семи осколків. Це другий образ із вищезгаданого храму. Наприкінці 2023-го в церкву привезли реставровану 200-річну намісну ікону Ісуса Христа з іконостасу. На черзі було оновлення ще трьох образів.
«Ми продовжили роботи. Наразі віддали на реставрацію образ Богородиці з намісного ряду, — розповідає отець Олег Каськів, парох храму, професор, ректор Івано-Франківської академії Івана Золотоустого. – На черзі — відновлення образів святого Миколая і апостолів Петра та Павла. Загалом у іконостасі є образи різного часу написання та з різних іконостасів».
Храм у Деговій старовинний, він знаходиться біля лівого берега Дністра. За часи свого існування він три рази горів. За історичними даними, церкву споруджено в 1895 (або в 1891) році. Біля святині є дерев’яна триярусна дзвіниця із дзвоном, вилитим у 1925 році. Старожили кажуть, що під час Першої світової війни лінія фронту декілька раз переходила через село. Багато будівель було понівечено. Очевидно, і теперішню церкву святого Миколая після часткового знищення могли перебудувати. Останній раз святиню оновлювали у 2013-2016 роках. Також під час Другої світової війни у церкві могли бути і якісь вибухи. Словом, дізнатися щось достеменно наразі непросто.
«Коли я відновлював ікону Ісуса Христа і тепер — Богородиці, то за характером пошкоджень образів можна припустити, що у храмі був вибух або пожежа, або одне й інше, — мовить реставратор Валерій Твердохліб, який має спеціальне благословення на реставрацію ікон. — Зрештою увесь іконостас, з якого взяли ці ікони, понівечений осколками».
Щоправда визначати, що це за осколки і який вік тих куль, — неможливо. За словами пана Твердохліба, були такі випадки в його роботі, коли було зрозуміло, що кулі, які застрягали в іконах, є часів, наприклад, Першої світової війни. Так було при реставрації іконостасу з Погоні.
Щодо образів з Дегової, то є сумніви, коли у святині щось трапилося, унаслідок чого знищився іконостас. Чи це було на початку ХХ сторіччя (у час Першої світової війни), чи в 1940-их?
Так у відновленому образі Ісуса, про який уже писали в газеті «Нова Зоря», знайшли три осколки та шість куль. А позаду образ мав сліди горіння. На іконі Богородиці є чимало краклюрів (тріщин), а це вказує на те, що вона також могла горіти. У дошці, на якій написана ікона, застряг один металевий осколок, решту — пройшли навиліт. Як свідчить напис на іконі св. Архистратига Михаїла, що є в церкві, іконостас був перемальований. Люди попри те, що час був непростий, реставрували святиню, як могли.
Як стверджує пан Валерій, у 1960-их та в 1980-их був розгул войовничого атеїзму. Тому це велике щастя й милість Божа, що давній іконостас вцілів, що образи не викинули, не спалили, що вони не згубилися між людьми в часі. Реставратор зазначає, що відновлювана ним ікона Богородиці розміром 120 на 90 сантиметрів написана на простих дошках без шпуг (вставки позаду). Лики Ісуса та Богородиці — дуже миловидні. На образі є різьблене тло з позолоченням, але воно зараз доволі пошкоджене. Утрачено також зображення ніг Христа.
Мистецько-духовний художній твір, як зазначає пан Валерій, можна датувати ХІХ сторіччям. Написали його невідомі, на жаль, майстри, які працювали на Галичині. Подібних образів чоловік реставрував багато. Точніше про ікону щось сказати наразі не можна. Цікаво, що сліди від «ран» на образі після реставрації залишаться, але їхня наявність не буде шкодити образу. Пан Твердохліб каже, що це буде зроблено завдяки класичній консерваційній технології. Отвори будуть залиті воском для естетики. А самі сліди зостануться свідченням непростого минулого як образу, так і святині, та й загалом села і України.
«Зараз реставрація ікони Богородиці на фінальній стадії, – підсумовує отець Олег. — Загалом вона тривала близько року. Під трьома шарами фарби ми побачили старовинне зображення Богородиці з Ісусом, яке буде прикрашати наш храм».
Сабіна РУЖИЦЬКА
