У день вшанування братів-мучеників Маккавейських та їх матері Соломії і вчителя Єлеазара — 14 серпня — у Церков східної традиції за Юліанським календарем розпочинається Успінський піст. Він триває 2 тижні — до свята Успіння Пресвятої Богородиці.
Перший день посту — святих мучеників Маккавеїв (від староєврейського Маккабі, що в перекладі означає «молот»). Подвиг мучеників Маккавеїв настільки вплинув на свідомість юдеїв, що це ім’я стало загальним — символом непохитної мужності і безстрашності. Існує навіть твердження, що Маккабі — абревіатура слів Тори, що в перекладі означає «Хто подібний до Тебе, Всевишній».
В 166 році до Різдва Христового за указом поганського сирійського царя Антіоха Епіфана мученицькою смертю загинули сім братів Маккавеїв — Авім, Антонін, Гурій, Єлеазар, Евсевон, Адим та Маркел — та їхня мати Соломія, а також учитель Єлеазар. Прихильний еллінському культу, Антіох Епіфан ввів в Єрусалимі та всій Юдеї язичницькі звичаї. У храмі Господньому він поставив статую Зевса, до поклоніння якому примушував юдеїв. Дев’яносторічний старець – законовчитель Єлеазар, який за свою віру був засуджений, з твердістю пішов на муки та катування й помер в Єрусалимі. Таку ж мужність показали й учні святого Єлеазара – сім братів Маккавеїв та їхня матір Соломія. Вони визнали себе послідовниками Істинного Бога, відмовившись принести жертву поганським богам. Старший з братів дав відповідь від імені інших: «Ми готові померти, аніж зрадити Бога». За це його жорстоко закатували. Інших п’ятеро братів також стратили. Коли залишився останній наймолодший брат, то Антіох запропонував святій Соломії вмовити сина, щоб той поступився. Але Соломія тільки укріпила сина в вірі. Він був закатований. Після смерті всіх дітей мученицьку смерть прийняла і їх мати.
Подвиг братів Маккавеїв сколихнув всю Юдею. У 165 році до н.е. спалахнуло повстання. Захищаючи віру і незалежність країни, особливо відзначилися священик Маттафія і п’ятеро його синів, уродженці містечка Модіїн. Повстання очолив один із синів Маттафії Юда, що вирізнявся особливою хоробрістю і мужністю. За ці риси, на згадку про святих мучеників, він був також названий Маккавеєм. Юда загинув героїчною смертю, надавши перевагу смерті у бою перед ганьбою полону. Остаточно розгромив війська загарбників його брат Симон, очистивши від них Єрусалим і храм Господній. Звільнившись від грецько-сирійського ярма, династія царів Маккавеїв правила незалежною Юдеєю майже 150 років. На честь цієї перемоги та очищення храму Господнього в юдаїзмі запроваджено восьмиденне свято Ханука, що мовою івриту означає «новосілля».
У день пригадування про подвиг Маккавейських мучеників розпочинається двотижневий піст. Як пише у книзі «Пізнай свій обряд» о. Юліан Катрій, Успенський піст — наймолодший з 4 річних постів.
Перші згадки про цей піст відомі лише з ІХ ст. Цей піст, як і Петрівка та Пилипівка, увійшов в практику не через введення його в церковне законодавство, а через звичай. З давніх Типіконів першу згадку про цей піст містить Типікон грецького Ніколо-Касулянського монастиря з ХІІ ст. Справа Успенського посту була темою нарад Царгородського Собору 1166 року. Собор підтвердив практику цього посту. Успенський піст вважається таким же суворим, як і Великий піст. На час посту під повною забороною м’ясні і молочні продукти і всі страви з них, а також яйця. Крім того в Успенський піст заборонено їсти рибу, за винятком свята Преображення Господнього, який в народі називається Яблучний спас (19 серпня).
На час посту під повною забороною м’ясні продукти. Священики нагадують, що сенс будь-якого посту – це не тільки тілесне утримання, а й духовне очищення. Тому на цей час бажано відкласти веселі забави, присвятивши два тижні посту духовному вдосконаленню, а також і добрим помислам і справах. Закінчується Успенський піст святом Успіння Богородиці, яке відзначається 28 серпня.
Правила посту УГКЦ
Канон 115 партикулярного права УГКЦ (канон 882 Кодексу Канонів Східних Церков)
§ 1. Покутна практика посту, покаяння та стриманості, метою якої є надолуження за вчинені гріхи та осягнення більшої досконалості задля особистого освячення, – це найдавніша традиція Української Греко-Католицької Церкви.
§ 2. Усі вірні зобов’язані постити в такі періоди церковного року:
Великий піст і Страсний тиждень;
Петрівка – від понеділка після Неділі всіх святих до навечір’я празника Святих Верховних апостолів Петра і Павла (включно);
Успенський піст, або Спасівка, – від свята Перенесення Чесного і Животворного Хреста та Макавейських мучеників, Саломеї, їх матері, і старця Елеазара, до навечір’я Успіння Пресвятої Богородиці (включно);
Різдвяний піст, або Пилипівка, – від дня після свята Апостола Пилипа до навечір’я Різдва Христового:
1) у перший день Великого посту і Страсну п’ятницю – суворий піст, тобто слід утримуватися від вживання м’ясних і молочних продуктів та яєць, а також страв, які містять ці продукти;
2) у перший тиждень Великого посту і впродовж усіх днів Страсного тижня потрібно утримуватися від споживання м’ясних продуктів і страв;
3) у понеділок, середу та п’ятницю інших тижнів Великого посту слід утриматися від споживання м’ясних продуктів і страв; у вівторок та четвер дозволено всі види їжі;
4) в інші пости церковного року вірні зобов’язані: у середу та п’ятницю утримуватися від споживання м’ясних продуктів і страв; у понеділок вівторок та четвер дозволено всі види їжі.
§ 3. Усі вірні зобов’язані дотримуватися посту в такі дні:
навечір’я Різдва Христового,
навечір’я Богоявлення Господнього,
Усікновення Чесної голови святого Івана Хрестителя,
Всемірне Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста.
§ 4. У всі п’ятниці року, окрім випадків загальниць, храмового та дванадесятих свят, належить утримуватися від м’ясних продуктів і страв.
§ 5. У всі дні посту та періоди загальниць вірні зобов’язані утриматися від організації та участі в гучних забавах, весіллях, танцях, розвагах та інших подібних заходах.
§ 6. Стосовно звільнення від обов’язку посту потрібно дотримуватися таких положень:
1) загальницями в УГКЦ є періоди:від Різдва Христового до навечір’я Богоявлення;
від неділі Митаря і фарисея до неділі Блудного сина;від Пасхи до Томиної неділі;
від Зіслання Святого Духа до неділі Всіх святих;
2) немає посту в суботи, неділі та дні святкування Нового року (31.12-01.01) і Незалежності України (24.08);
3) від будь-якого обов’язку посту звільняються: діти до 14 років та особи, яким виповнилося 60 років;важкохворі;вагітні;матері після пологів і ті, що годують груддю;ті, що подорожують (якщо час подорожі перевищує вісім годин);
ті, що важко працюють;ті, що харчуються зі столу інших;убогі, котрі живуть з милостині;
4) в окремих випадках звільняти від обов’язку постити може місцевий ієрарх, заохочуючи в цьому разі вірних до здійснення діл побожності та милосердя.
§ 7. Поза межами території верховноархиєпископської Церкви стосовно цього слід дотримуватися місцевих звичаїв.
