Папа Лев XIV зустрівся з українкою Оленою Корбко під час загальної аудієнції на площі Святого Петра
Є місце у світі, де серце б’ється сильніше, де емоції стають відчутнішими, і де з’являється надія на спільне мирне життя без жахіть війни. Це місце — у щирих обіймах, таких як ті, що минулої середи подарував Папа Лев XIV вірянам, які зібралися з усіх континентів на площі Святого Петра під час другої загальної аудієнції.
Серед присутніх була й 33-річна українка з Харкова — Олена Корбко. Завдяки допомозі волонтерів італійської благодійної організації «La Memoria Viva», лікуванню доктора Уґо Скарлато в Івреа та реабілітації в Сеттімо Торинезе, Олена знову може вільно ходити після років болю й хвороби. Її зустріч зі Святішим Отцем стала не лише особистим пережиттям, а й глибоким символом: жестом, що промовляє до всього світу — там, де вже не вистачає слів.
Олена, волонтерка і дружина військового, який нині на передовій під Куп’янськом, написала листа Папі, розповівши свою історію. Під час зустрічі вона вручила йому три символічні дари:
– Ляльку “Вільна”, зроблену дітьми Харкова, які ховаються у підземних бункерах, зокрема в селищі Краснокутськ. «Вільна» — це символ свободи, засіб єднання для дітей, які в умовах війни не грають з телефонами чи комп’ютерами, а створюють образи миру та любові.
– Прапор з підписами захисників міста, які нині протистоять жорстоким атакам дронів-камікадзе, що безжально знищують усе: від машин і велосипедів до пішоходів і навіть карет швидкої допомоги, подарованих, зокрема, тією ж «La Memoria Viva». «Цей прапор мені передав чоловік, коли проводжав на потяг. Він просив передати його Вам, Святіший Отче. Його підписали командири, які захищають Харків. Вони — не професійні солдати, а батьки, сини, чоловіки, які ніколи не мріяли про війну. Вони лише хочуть повернутися до своїх родин», — сказала Олена.
– Свою милицю, як символ витривалості, надії й віднайденої гідності. «Ця милиця підтримувала мене, коли два роки тому хвороба — без попередження — вразила мене так само раптово, як і напад ворога на мою країну. Вона допомагала мені не здаватися, поки на Різдво я не зустріла волонтерів “La Memoria Viva”. Тоді я вже не могла стояти, біль був нестерпним. Завдяки їхній підтримці та лікуванню я знову на ногах. Я дарую цю милицю Вам, але насправді — Пресвятій Богородиці, Матері Милосердя, аби Вона стала нашою милицею на шляху до надії й довгоочікуваного миру».
Зі щемом у серці, але з непохитною вірою Олена завершила своє звернення до Папи словами:
«Не хочу більше бачити крові на нашій землі, сліз дітей і матерів, які помирають, захищаючи свободу України. Ми не просимо нічого, окрім можливості жити в мирі й свободі на землі, яку нам дарував Бог і яку ніхто не має права в нас відібрати. Святіший Отче, допоможіть нам у молитві та підтримці шляху до тривалого миру».
З початку повномасштабної війни в Україні організація «La Memoria Viva», заснована в П’ємонті (Італія), стала справжнім мостом солідарності між українським народом і місцевими громадами Італії. Її волонтери неодноразово доставляли гуманітарну допомогу на схід України, передавали медичне обладнання, засоби захисту, а також карети швидкої допомоги для прифронтових територій. Окрім матеріальної підтримки, вони щиро відкрили серця для поранених, біженців, матерів і дітей, організовуючи лікування, реабілітацію та психологічний супровід в Італії. «La Memoria Viva» — це спільнота людей, які щодня втілюють у життя пам’ять про людяність, милосердя й мир не словами, а конкретними діями — саме такими, які повернули до життя Олену Корбко.
Інформація надана “Новій Зорі” Роберто Фаллетті – волонтером організації “La Memoria Viva”, який з 26 лютого 2022 року здійснив 65 гуманітарних місій на прифронтові зони України
