20 січня 2021 року Джо Байден склав присягу як 46-й президент США та другий президент-католик в історії Сполучених Штатів. Джо́зеф Робіне́тт Ба́йден моло́дший, відомий як Джо Ба́йден, католик, який неодноразово виступав проти дискримінації за кольором шкіри, гендеру, віросповіданням і сексуальною орієнтацією.
«Як єдина нація під Господом, неподільна». Це була перша згадка про віру, яку зробив Джо Байден у своїй промові під час інавгурації. «Історія, віра та розум покажуть нам шлях. Шлях до єдності». «Єдність» було ключовим словом в інавгураційній промові новообраного президента у тіні Капітолію.
Католицька віра Байдена тонкою ниткою проходила у всіх його передвиборчих промовах. У телевізійній рекламі з’являлись фото зустрічей Байдена та Папи Франциска. Байден розповідав ЗМІ про те, як його віра стала опорою у важкі хвилини, а репортери регулярно помічали його на виході з церкви.
У 2015 році під час одного з інтерв’ю майбутній президент назвав свою віру «даром», розповівши, що саме батьки прищепили йому католицькі цінності.
«Ісус Христос є людським втіленням того, що Бог хотів, щоб ми зробили, – сказав пан Байден. – Все, що робив Ісус, було наближене до того, що загалом ми мали робити: гідно ставитись до людей».
В цьому ж інтерв’ю Джо Байден розповідав про свою зустріч з Папою Франциском у 2013 році. «Він є втіленням католицької соціальної доктрини, з якою мене виховували, – сказав майбутній президент. – Мене захопили ідеї про те, що кожен має право на гідність, що бідним слід надавати особливу підтримку».
Безпосередньо перед виборами Джо Байден писав у «Крістіан Пост» (The Christian Post): «Моя віра закликає мене потурбуватись про бідних і, будучи президентом, я робитиму все, що в моїх силах, для боротьби з бідністю та побудови майбутнього, яке зближує нас до наших найвищих ідеалів: не тільки того, що всі жінки та чоловіки створені рівними в очах Бога, але рівного ставлення до кожного з них».
Здавалося б, що для католиків усього світу новий президент ледь не зразок для цитування та наслідування. Проте, будучи ще кандидатом у президенти, він відчув на собі критику і холодний подих осуду власне від тих, хто ним мав би захоплюватись та наслідувати. Адже саме католики не могли зрозуміти, як той, хто ледь не щодня говорить про важливість католицьких цінностей у його житті, на практиці може підтримувати аборти, одностатеві шлюби та права трансгендерів. Навіть деякі церковні лідери напередодні виборів закликали католиків не віддавати своїх голосів за Байдена. У відносно недавній зустрічі з Гіларі Клінтон він називає аборт як важливу послугу медичної системи Америки, на яку повинні мати право всі жінки Сполучених Штатів. А вже декілька днів тому, 25 січня, підписав указ, який дозволяє трансгендерам служити в армії США. Окрім того, в середу, 20 січня, президент Байден підписав 17 розпоряджень, більшість з яких спрямовані на скасування політики Трампа за останніх 4 роки. Найперше, Байден повернув так зване «антидискримінаційне» розпорядження, яке нібито має на меті захист гомосексуалістів і трансгендерів у державних закладах. Це саме той скандальний наказ «про туалети» часів Обами.
В наказі чітко прописано: «Діти повинні мати можливість вчитися, не турбуючись про те, чи буде їм заборонено доступ до туалету, роздягальні або шкільних видів спорту». Це означає, що хлопчики, які називають себе дівчатами, зможуть заходити в туалети для дівчат. Ще за президентства Обами ця ідея викликала масове невдоволення, бо вона становить небезпеку, найперше, для жінок і дівчат.
Тоді стає геть все заплутаним: невже Байден є таким собі католиком з «некатолицькими цінностями»?
Напевне маємо розуміти, що майбутній президент опинився перед дуже важким вибором. Він повинен був обирати між двох «В»: вірою та виборами. Він не хотів повторювати помилок Кеннеді – першого президента-католика, а також Джона Керрі – кандидата в президенти від демократів у 2004 році. Справа в тому, що Кеннеді постійно зазнавав тиску з боку своїх опонентів через свою католицьку позицію. А вже у 2004 році кандидат у президенти Джон Керрі також зазнав критики, але вже з боку американських єпископів, адже Керрі активно підтримував аборти. Тому єпископи відверто заявили, що не вділятимуть Керрі Святого Причастя, якщо той навідається до церкви. Керрі того часу прислухався до цих слів і не відвідував храм…
Джо Байден, як досвідчений політик, зумів уникнути цих помилок та отримати симпатію як католиків, так і тих, хто не підтримує католицьких цінностей. У одній із промов ще в 2015 році Байден заявив, що особисто вірить в те, що життя починається з моменту зачаття, але не має права змушувати інших поділяти його погляди. «Те, до чого я не готовий, – це нав’язувати чіткий погляд, який випливає з моєї віри, іншим людям, які також мають своє віросповідання, однаково віддані життю, однаково віддані цінностям цього життя», – сказав він. Отож, непряма підтримка абортів та трансгендерних меншин забезпечила підтримку тих американців, які сповідують саме такі, нехристиянські цінності. Проте Америка завжди була вільною державою, в якій ніхто не зазнавав тиску за свої бачення та погляди. Байден, прийшовши до президенства, прагне бачити Америку єдиною, неподільною. І напевне тому у політичному житті змушений був поступитись своїми християнськими цінностями.
Чи правильно так чинити? Коли вигідно, то йти за Христом, а коли ситуація стає несприятливою, то змінювати свої переконання? Адже Байден добре розумів, що, дотримуючись католицьких цінностей до кінця, він міг і не стати президентом…
У цій статті я не намагаюсь ні виправдати, ні осудити Джо Байдена. Хоч особисто щиро радію тому, що в стінах Білого дому знову оселився великий друг України. Яким буде його президенство та як воно вплине і на долю нашої держави, покаже майбутнє. Байден є досвідченим харизматичним лідером, який перш за все хоче бачити свою державу великою та єдиною, і щоб досягти цього, він поступився цінностями, в які вірить. Чи це було політичне рішення, наскільки важко йому було це зробити та прийняти, ми не знаємо. Кожен може зробити висновок особисто для себе сам. Джо Байден заради перемоги на виборах та об’єднання держави так би мовити відклав свої католицькі цінності в бік, прийнявши ті, які сповідують багато американців. Він зробив це раз, і чи не зробить це знову і за яких обставин?
Зрештою, хтось може влучно заявити, що нас не повинні цікавити внутрішні політичні рішення американського президента. Натомість нам варто більше турбуватись про те, що коїться із захистом сімей та родинних цінностей у нашій державі. Як на мене, у нас вдома за чудовими гаслами й «правильними словами» криється бездіяльність та байдужість до того, що говориться з трибун. І, напевне, набагато легше просто говорити про гріх аборту, але нічого не зробити для жінки, яка стоїть перед страшним рішенням дітовбивства…
Віра БІЛА.
У підготовці статті використані матеріали www.americamagazin та Famiglia Cristiana
