Чергова катехиза Святішого Отця була присвячена літургійній молитві, яка робить християнина учасником Христових таїнств.
Святу Месу не можна лише «вислухати», її потрібно «звершувати», і це робить не лише священик, який її очолює, але всі християни, що її переживають. На цьому наголосив Папа Франциск, промовляючи до глядачів і слухачів, які в середу, 3 лютого 2021 р., зібралися на звичну в цей день тижня зустріч з Наступником святого Петра, яка й далі відбувається у незвичний спосіб: як трансляція з Апостольського палацу в Ватикані без фізичної присутності учасників, що обумовлене триваючою пандемією.
Спокуса закритися у внутрішньому світі
Своє чергове повчання з циклу про молитву Святіший Отець присвятив літургійній молитві. Він розпочав із зауваження про те, що у Церкві неодноразово зустрічалася спокуса практикувати «внутрішнє християнство», що не признає за літургійними обрядами належної їм духовної важливості. Часто такий підхід був претензією на «чистоту релігійності», що не повинна би залежати від зовнішніх церемоній, які навіть вважаються «шкідливими». Й об’єктом такої критики ставала «не якась особлива обрядова форма», але сама літургія. Й у Церкві зустрічаються «певні форми духовності, що не зуміли інтегрувати належним чином літургійний момент». У дійсності, чимало вірних, навіть постійно беручи участь у богослуженнях і недільній Святій Месі, «черпали поживу для своєї віри та свого духовного життя» з інших джерел, з різних форм побожності.
Зустріч через конкретні посередництва
Протягом останніх десятиріч, за словами Папи, в цій сфері багато змінилося. Конституція про літургію Другого Ватиканського Собору «Sacrosanctum Concilium» у повний і органічний спосіб наголосила на важливості Божественної Літургії в житті християн, які «знаходять у ній об’єктивне посередництво, якого вимагає той факт, що Ісус Христос – це не ідея, не почуття, але жива Особа, а Його таїнство – історична подія». Тож християнська молитва відбувається через «конкретні посередництва», якими є Святе Письмо, Таїнства, літургійні обряди. «У християнському житті тілесна та матеріальна сфера не залишається збоку, бо в Ісусі Христі вона стала дорогою спасіння», – пояснив Наступник святого Петра.
Дійсна присутність Христа
Як зауважив далі Святіший Отець, християнська духовність не може не бути вкоріненою у звершенні святих таїнств. Як навчає Катехизм Католицької Церкви, «місія Христа і Святого Духа, Який у сакраментальній літургії Церкви сповіщає, уприсутнює і передає таїнство спасіння, знаходить продовження в серці, яке молиться». Літургія, отже, не є «лише спонтанною молитвою», але чимось більшим. Вона є основоположним актом «всього християнського досвіду», включаючи молитву.
«Христос уприсутнюється в Святому Дусі через знаки таїнств: з цього випливає для нас, християн, необхідність брати участь у божественних містеріях. Християнство без літургії, наважуся сказати, – це християнство без Христа», – мовив Папа, додаючи, що навіть у позбавленому багатьох речей обряді, який християни подекуди звершують в місцях ув’язнення чи підпільно вдома через переслідування, «Христос дійсно стає присутнім, даруючи Себе Своїм вірним».
В основі християнської молитви – літургія
Таким чином, через «свій об’єктивний вимір», літургія вимагає, щоб її звершувано ревно, щоби «благодать, яка виливається в обряді, не була загубленою, але досягла життя кожного». Молитва, як навчає катехизм, сприяє «засвоюєнню Літургії під час і після її звершення». «Багато християнських молитов не походять з літургії, але всі, якщо є християнськими, передбачають літургію, тобто, таїнственне посередництво Ісуса Христа», – підкреслив Святіший Отець, пояснюючи, що кожного разу, де звершується якась Свята Тайна, там присутній Христос.
«Молитва християнина засвоює таїнственну присутність Ісуса. Те, що є для нас зовнішнім, стає частиною нас: літургія виражає це навіть настільки природним жестом, як їсти. Святу Месу не можна лише “слухати”, (неправильно казати: “Йду вислухати Месу”.), немов ми були б лише глядачами чогось, що вислизає геть, не зачіпаючи нас. Меса завжди є “звершуваною”, і не лише священиком, який очолює її, але всіма християнами, які її переживають», – наголосив Єпископ Риму.
Усе життя покликане стати культом
Підсумовуючи, Наступник святого Петра зауважив, що коли перші християни почали переживати свій культ, вони чинили це, «актуалізуючи слова та жести Ісуса за допомогою світла та сили Святого Духа», таким чином, аби завдяки цій благодаті також і їхнє життя ставало «духовним жертвуванням, принесеним Богові». І цей підхід став справжньою «революцією». «Життя покликане стати культом Богові, але це не може відбутися без молитви, особливо, літургійної молитви», – сказав Папа.
Джерело: Vatican News
