Кожного дня засоби сучасної комунікації пропонують нам безліч різноманітної інформації. Однак, якщо добре проаналізувати доступні на шпальтах газет чи в інтернет виданнях новини, то можна зауважити, що є питання, про які в сучасному світі не дуже прийнято говорити вголос.
Дуже популярно останнім часом стало писати про «гарячі» релігійні теми, особливо про різні зловживання, які інколи мають місце також і в Церкві. Проте натрапити на інформацію, яка би об’єктивно висвітлила сучасний стан Церкви, зокрема про порушення свободи віросповідання у світі, – це вкрай поодинокі інформаційні замітки.
Кожного дня в різних частинах світу послідовників Воскреслого Христа продовжують переслідувати, дискримінувати і, на жаль, інколи жорстоко вбивати. І це новини, для яких чомусь, за шкалою рейтингів новин різних ТОП-видань, в інформаційному просторі просто немає місця. Набагато актуальнішим є писати про поодинокі, часто «притягнуті за вуха», надумані чи перекручені випадки дискримінації сексуальних меншин або зловживань у церковному середовищі, ніж писати про те, що в третьому тисячолітті залишились ще ті, хто вірить у вічні цінності, їх відстоює та готовий віддати своє життя, як перші християни, щоби залишитись вірними Богові.
І чи не єдиним авторитетним голосом у сучасному світі, який чітко говорить про вищезгадані порушення та зловживання, є голос, який постійно лине із Святого Престолу. Саме Ватикан був і залишається тим голосом, який доносить правду про те, що не зважаючи на існуючі міжнародні акти, конвенції, резолюції та законодавчу базу різних держав, які гарантують право на свободу віросповідання, в багатьох країнах це право часто в різний спосіб порушується.
При Ватикані ще в 1947 році була створена папська фундація «Допомога Церкві, яка страждає» (Aiuto alla Chiesa che soffre), котра періодично готує доповіді про стан релігійної свободи у світі. В останній такій доповіді за 2021 рік наведено вражаючі цифри, які констатують, що у світі не все добре, як це може видаватись на перший погляд, зі свободою віросповідання. Ситуація така, що із 196 у 62 країнах фіксуються серйозні порушення права людей на вільне віросповідання. Інші цифри, наведені в даній доповіді, не менш вражаючі, а саме: приблизно 67% населення світу, або приблизно 5,2 мільярда людей, проживають у країнах, де це базове право людини серйозно порушується.
На африканському континенті через радикалізацію різних ісламських угрупувань християни живуть у постійному стресі та небезпеці. Це дуже прикро, однак не дуже дивно, бо у вороже налаштованому фанатичному середовищі до іновірців завжди ставились із презирством та ненавистю. І якщо добре проаналізувати ситуацію на європейському континенті чи в цивілізованому західному світі назагал, то і тут не все ідеально з вільним правом на віросповідання, оскільки новітні ідеології на даний час ще в дещо замаскований та підступний спосіб, але теж посягають на це право віруючих людей.
Згадуючи слова Ісуса: «Згадайте слово, що його був я вам вирік: Слуга не більший від пана свого. Переслідували мене – переслідуватимуть і вас» (Ів. 15, 20), стає зрозумілим, що переслідування християн в різний час, в різних куточках світу та в різний спосіб були, є і будуть аж до кінця світу. Для того, щоби могти відстоювати Правду і живою вірою свідчити про живого Бога, християнам варто зберігати мир, спокій і радість, які походять із віри у Воскреслого Спасителя.
о. Володимир МІСТЕРМАН.