Мабуть не існує у світі такої людини, яка би, будучи при здоровому глузді, могла сказати, що вона не хоче бути щасливою, любленою та реалізованою у житті! Однак із кожним роком з’являється все більше тих, які розчаровуються в житті, втрачаючи надію на те, що їм вдасться віднайти ці таємничі знання та цей «секрет успіху», які зроблять людину цілком щасливою.
Попри те, що питання щастя та успіху в житті все частіше стає темою різних семінарів та недешевих тренінгів, про що написано багато підручників і тематичних статей в різноманітних успішних глянцевих журналах, небагато є тих, хто може похвалитись, що отримав задовільні відповіді на запити власного серця. Інколи навіть навпаки: після неабияких докладених зусиль, можемо почуватись до певної міри ошуканими та розчарованими, бо починаємо розуміти, що наші глибинні запити й прагнення мало кому цікаві. І це зовсім не дивно, бо годі чогось більшого сподіватись від споживацького суспільства, яке побудоване виключно на прагматичному підході до життя, де навіть міжлюдські взаємини в багатьох випадках розглядаються крізь призму ринкових відносин, коли все можна купити чи продати. Саме тому в сучасному світі так багато розбитих сердець, покалічених доль, зруйнованих сімей – так мало людей, яких можна назвати щасливими.
Однак якщо людина покликана до щастя, бо це прагнення людського серця, то це є природнім жаданням людини?! Чи людина приречена бути нещасливою у світі корупції, зрад, підступу, лукавства та несправедливості? Чи все ж таки у Всесвіті існує таке місце, де людина могла би почуватись у повній безпеці та віднайти мир, радість і щастя?
Відповідь на це запитання можна знайти у святі, яке в церковному календарі називається як Празник найсолодшого Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа – Чоловіколюбця. І справді, якщо, вдивляючись в ікону Ісуса, роздумувати над словами пророка Ісаї: «Глянь! Я записав тебе в себе на долонях» (Іс. 49, 16), то не залишається більше підстав і причин для того, щоб називати себе нещасною людиною. Бо хіба може бути нещасним той, кого Всемогутній Бог, Творець неба і землі, записав у себе на долонях?! Господь у себе на долонях записав ім’я кожної своєї улюбленої дитини не чорнилом, яке з часом може витертись чи зникнути. Наші імена викарбувані дорогоцінною Кров’ю Ісуса, а Його Пресвяті Рани на Його руках засвідчують правдивість слів, сказаних старозавітнім пророком.
Тому якщо почуваємось пригніченими, втратили зміст в житті, а наші рани сильно кровоточать, то варто зробити одну дуже просту річ: по-дитячому заховатись в найнадійнішому у Всесвіті місці – в Серці Христовому, де будемо почуватись у безпеці, де можна буде повернути мир, спокій та радість і де Господь загоїть усі наші рани.
о. Володимир МІСТЕРМАН.
