Митрополит Володимир у Новому Мартинові освятив криницю Якова та скульптури Ісуса Христа із Самарянкою

0
67

Парафія св. Миколая, що в с. Новий Мартинів, Галицького району, справді може вважатися однією з найактивніших на Прикарпатті. Громада активно розвивається, постійно залучаючи молодь до різних парафіяльних проєктів. А також, може похвалитися унікальною Хресною Дорогою, Біблійним садом, в якому є чимало рослин, згаданих у Святому Писанні, відновленими окопами І Світової війни, скульптурами св. Петра і Павла. Все це прикрашене чудовою кованою аркою, яка, власне, зустрічає всіх охочих. І до цієї композиції сьогодні додали криницю Якова та скульптури Ісуса Христа із Самарянкою.

Освятити нові об’єкти в історико-релігійному центрі «Гора на Дністрі» та відвідати парафіян завітав Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин.

Місцеві діти традиційно зустріли та привітали Владику на подвір’ї святині, а парох о. Ярослав Озарків запросив Архієрея очолити святочні богослужіння. Звертаючись до вірних під час проповіді, Митрополит Володимир роздумував над Євангельським уривком із Третьої неділі після Зіслання Святого Духа. Зокрема, Владика застановився на останньому реченні уривку – «Шукайте найперше Царства Божого і його справедливості, а все інше вам додасться» (Мт. 6:33).

За словами Владики, ознакою нашої довіри до Божого Провидіння є те, що на перше місце кладемо не забезпечення наших тілесних потреб, але шукаємо «Царства Божого і його справедливості.

«Зрозуміти це і прийняти означає мати Божого Духа. Це ознака довіри в Боже Провидіння. Це знак того, що ми шукаємо царства Божого та того, що Божа обітниця, про яку сьогодні почули, здійснюється і на нас», – переконаний Проповідник.

На його думку, сповнення цієї Божої обітниці залежить від нашого доброго серця, якщо воно сформоване життям, повним віри, якщо наше серце провадить нас до сповнення різних Божих обітниць, чи мова йде про дочасні речі, або ж про вічні здобутки для царства Божого, можемо мати надію на осягнення Божого Провидіння у нашому житті.

«Бог завжди знайде спосіб і можливості, як відповісти нам на нашу великодушність. Господь повчає нас, що давати – означає знайти, а втратити багато задля царства Божого – означає ще більше знайти для свого земного життя. Прийняття цього євангельського навчання допоможе нам подолати небезпеку оволодіння нашим серцем мамоною і так само відкриє нам дорогу для прийняття Божої турботи про нас, яку і називаємо Божим Провидінням», – вів далі Архієрей.

Він також наголосив, що згідно Христового повчання, неможливо служити Богові і мамоні. Своїм навчанням у цьому уривку Євангелії, Ісус вказує на одну з найбільших спокус людини – примітивного матеріалізму (у будь-яких формах).

«В основі відношення Бога до нас є Божа любов, через яку Господь завжди прагне піклуватися, дарувати нам все найкраще і найнеобхідніше для досягнення найвищої цілі, тобто спасіння», – зазначив Митрополит Володимир.

Якщо людина, на думку Владики,  є відкритою на Божу любов та визнає потребу завжди бути веденою, супроводжуваною та підтримуваною Богом, її життя наповнюється глибоким сенсом співпраці у любові із своїм Творцем. Тоді усі плани, сподівання та старання є пронизані бажанням бути постійно з Богом та чинити Його святу волю.

«У нас має бути одне головне завдання – бути з Богом, а все інше додасться нам», – підсумував Проповідник.

Після спільної молитви Митрополит Володимир подякував о. Ярославу Озарківу та всім парафіянам за активну працю в своїй громаді. Найактивніші вірні отримали почесні Митрополичі грамоти та вітання.

Опісля всі процесійно вирушили до нових об’єктів в історично-релігійний центр «Гора на Дністрі». Зусиллями громади тут вдалося віднайти, розчистити та заглибити стару криницю, яку й назвали по-біблійному «Криницею Якова». А, щоби місце відповідало Євангельським книгам, тут поставили фігури Ісуса Христа та жінки-самарянки. Митрополит Володимир освятив криницю та нові експонати.

Додамо, що історично-релігійний центр «Гора на Дністрі» являється унікальним прикладом для будь-якого села чи громади, оскільки показує, як спільними зусиллями, навіть у маленькому селищі (тут проживає всього 370 мешканців), може постати велике чудо, яке безумовно вже є витвором мистецтва.

Фото: Василь Хованець

Департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ