У багатьох країнах світу маленькі діти носять маски для захисту від Covid-19, але як вони впливають емоційний та мовленнєвий розвиток дитини?
Як і багато дітей його віку, трирічний Ешан Еванс енергійний і галасливий. Але щойно йому доводиться одягнути маску, щось змінюється.
“Ви бачите геть іншого хлопчика, більш стриманого й тихішого”, – розповідає його мати Герне.
У Сінгапурі, де живе Ешан і його родина, діти віком від шести років зобов’язані носити маски. Але багато дитячих садків і дошкільних закладів наполягають, щоб маски вдягали й молодші діти.
І отже, приблизно вісім годин щодня, крім їжі, пиття або сну, Ешан носить одноразову тришарову маску.
Коли його забирають з садка, він зриває маску, засовує її до кишені або кидає бабусі в руки. Одного разу, коли настрій у хлопчика був не дуже, він кинув маску на землю і вибіг за ворота дитсадка.
“Він її ненавидить”, – пояснює мати, яка не змушує сина носити маску, коли він не в садку.
Маски потрібні, щоб запобігти новій хвилі Covid-19, але вони не мають перешкоджати розвитку, спілкуванню та емоційному добробуту дітей.
Сінгапур та європейські країни, як-от Франція та Італія, рекомендують носити маски дітям з шести років. ВООЗ радить дітям старше шести років носити маски за певних обставин, наприклад, коли в їхньому регіоні є спалах інфекції. Дехто застосовує це правило лише до приміщень, наприклад, школи.
Інші регуляторні органи, як-от Центри контролю та профілактики захворювань у Сполучених Штатах, рекомендують носити маски дітям від двох років.
В інших країнах (Велика Британія) у школі дозволено не вдягати маски й вчителям, і дітям.
МОЗ України не вимагає масок під час уроків, однак рекомендує вдягати їх, коли діти виходять із класу в коридор або інші шкільні приміщення. – Ред.
Єдине, у чому збігаються рекомендації всіх країн, це те, що маски не потрібно вдягати немовлятам та дітям до двох років через ризик задухи.
Президент Європейської академії педіатрії Адамос Хаджіпанайіс зазначає, що носіння масок дітьми практично не досліджувалося через етичні та матеріально-технічні труднощі.
Але дискусія з приводу плюсів і мінусів була гострою.
Багато країн не вакцинують дітей молодше 12 років, за винятком груп ризику. Серйозні випадки Covid-19 у маленьких дітей все ще відносно рідкісні.
Як свідчить велике британське дослідження, опубліковане в липні цього року, приблизно одна дитина з 50 тисяч хворих на ковід потрапляє до реанімацію, а двоє з мільйона помирають.
Але швидке поширення штаму “Дельта”, який принаймні вдвічі заразніший у порівнянні з попередніми варіантами, змушує країни вживати заходів, щоб запобігти спалахам, зокрема й серед дітей.
“Дельта” значно погіршує ситуацію”, – каже Діпті Гурдасані, клінічний епідеміолог з Лондонського університету королеви Марії.
“Після появи цього штаму ми спостерігаємо багато спалахів у школах в усьому світі”.
Утім, як свідчить досвід країн, де носіння масок у школах є обов’язковим, рівень захворюваності на ковід є значно нижчим.
Опитування, в якому взяли участь 169 початкових шкіл Грузії, показало, що ті заклади, де вчителі та персонал повинні були носити маски, мали на 37% менше випадків Covid-19, ніж у школах, де маски не вимагали.
Хоча маски – не єдиний засіб профілактики, вони ефективні й дієві, зазначає спеціаліст з інфекційних захворювань із Сінгапурської поліклініки Марк Нг. І саме тому багато сінгапурських батьків продовжують дотримуватися цього правила, попри те, що уряд підвищив вік обов’язкового носіння масок до 6 років.
Для Мімі Зайнал, мами двох дітей 3 і 5 років, ця зміна не мала значення. “Я вважаю, що діти повинні носити маски, мені спокійніше, бо я усвідомлюю, що вони захищені”, – каже жінка.
Зайнал розповідає, що спочатку дітям було важко звикнути до масок. Але з вони з чоловіком перетворили це на гру. Зайнал придбала маски з різноманітним малюнками – космонавтів, єдинорогів та інших. І за кілька тижнів діти звикли до масок, каже вона.
Втім, навіть найвеселіші малюнки не можуть виправити основну проблему з масками. Вони приховують половину обличчя і ускладнюють розуміння настрою та почуттів інших людей.
Діти починають розпізнавати основні емоції – радість, смуток, страх, гнів тощо – з 10-місячного віку, а пік розвитку досягають приблизно у п’ять-шість років, каже Кан Лі, дитячий психолог з Університету Торонто.
Можливість бачити обличчя повністю є ключовою для такого розвитку, а маски перешкоджають цьому процесу, каже Лі.
“Ми вивчаємо емоції переважно через обличчя”, – додає дослідник.
Інші експерти не поділяють цієї думки. “Обличчя не обов’язково є єдиним чи найважливішим способом розпізнати почуття”, – каже Ешлі Руба, докторант з Лабораторії дитячих емоцій Університету Вісконсін-Медісон.
Є й інші життєво важливі сигнали, каже вона, “як-от тон голосу, постава тіла та загальний соціальний контекст”.
Дослідження 2012 року показало, що діти віком до дев’яти років здатні правильно визначити емоції, навіть якщо вони не бачать рота.
А в експерименті, проведеному минулого року, Руба та її колега виявили, що, хоча маски трохи погіршують здатність дітей розпізнавати смуток, гнів і страх, у цілому ефект був таким же, як і у сонцезахисних окулярах.
Єва Чен, дитячий психолог з Гонконзького університету науки й техніки, зазначає, що в будь-якому випадку люди не носять маски чи сонцезахисні окуляри весь час: “Тож діти не на 100% позбавлені інформації про обличчя”.
А у таких країнах, як Китай, Південна Корея та Японія, маски були звичним явищем ще до початку пандемії і діти розвивалися нормально, додає вона.
Більшою проблемою може бути вплив масок на розвиток мовлення у дітей. Тут експерти також дещо розділилися у своїх поглядах.
“Діти вчаться, спостерігаючи”, – каже Лінетт Тео, яка викладає розвиток грамотності у Сінгапурському політехнічному університеті Нгі Енн.
“Вони дивляться на рух рота і бачать, як рухаються губи та язик. Для правильної вимови звуків розташування язика є дуже важливим”.
Фото В Ізраїлі та низці інших країн школярі повинні носити маски під час уроків ReutersАле батькам не варто сильно хвилюватися, каже Лі. “Діти швидко пристосовуються до навколишнього середовища. Якщо один канал заблокований, вони перейдуть на інший”.
Щоб допомогти дітям зрозуміти мовлення, Лі пропонує вчителям і батькам покращити свою вимову, поставу, рухи тіла та жести під час розмови з ними.
Втім, ситуація з дітьми з особливими потребами інша, каже Стівен Камарата, професор слуху та мовлення з Університету Вандербільта у Теннессі, який багато працює з такими дітьми.
“Діти з обмеженими можливостями, насамперед із втратою слуху, використовують міміку, щоби компенсувати інформацію, яку вони не чують”, – каже він.
“Їм дійсно потрібна ця візуальна інформація, щоб зрозуміти, що ви говорите. З масками вони не отримують цих сигналів”.
Дослідник також припускає, що маски ускладнять для маленьких дітей вивчення нових слів, що може вплинути на їхній словниковий запас.
Зайнал, мати двоїх дітей із Сінгапура, помітила, що її син дещо відставав у фонетичному методі читання, і відправила його на додаткові заняття до навчального центру на початку цього року.
“Я помітила, що попри те, що вчителі були в масках, він зміг вловлювати звуки та вчитися”, – каже жінка.
Теммі Лім, консультант відділу розвитку дитини у Національній університетській лікарні Сінгапуру, зазначає, що дворічні діти здатні вчитися й розпізнавати слова, навіть коли їх вимовляють під маскою.
На її думку, вплив масок на дітей незначний у порівнянні з тим, як пандемія загалом порушила їхнє життя. Фахівчиню значно більше турбує, як збільшення екранного часу витісняє фізичні вправи, ігри та інші види діяльності.
Вже зараз у її відділенні більшає юних пацієнтів із затримкою розвитку та поведінковими проблемами, які вона частково пояснює браком можливості для вільної гри та спілкування.
Чен радить батькам проводити якомога більше часу зі своїми дітьми. “Багато досліджень показують, що дітям потрібно відчувати надійну прив’язаність до своїх батьків – щоб батьки слухали їх і відображали їхні емоції, а також активно спілкувалися один з одним”.
Створення таких теплих сімейних моментів – найкращий спосіб подолати неприємні правила та обмеження пандемії.
Зайнал довелося застосувати творчий підхід, щоби розважити своїх дітей. Вона влаштовувала їм пікнік на балконі, полювання на сміття у приміщенні та виготовлення художніх виробів.
За її словами, маски дратують, але й вдома можна дуже весело провести час. А коли вони виходять на вулицю, маски дають “відчуття впевненості у тому, що діти принаймні певним чином захищені і можуть продовжувати ходити до школи та спілкуватися зі своїми друзями”.
Джерело: BBC-Україна
