Моє прохання до вас – зробіть усе, що можете, для Українського католицького університету. Якщо не можете, помоліться за нього, і Господь зробить вас здатними зробити все. Про це сказав Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав на щорічному благодійному вечорі та тихому аукціоні на підтримку Українського католицького університету.
«Святий Августин, – додав він, – казав: роби для Бога все, що можеш. Якщо ж чогось не можеш – помолися про це, і Бог дасть тобі сили та здатність зробити все».
Глава Церкви відзначив, що цьогорічний доброчинний бенкет є дуже особливим, адже нарешті можемо одне одному подати руку. Блаженніший Святослав розповів одну історію, яку почув цього тижня, під час Форуму соціального служіння УГКЦ.
Один чоловік пригадував свої роки депортації до Сибіру. Маленьким хлопчиком разом із родиною його посадили у вагон і вивезли в ліси Сибіру. Увечері їх висадили в сніги, і треба було першу ніч якось собі давати раду. Серед народу, який намагався зігрітися і зробити якийсь прихисток, хлопчина побачив старенького дідуся – самотнього чоловіка, котрого всі діти з села знали та любили за те, що він їм завжди розповідав казки. Коли дітям було сумно, вони йшли до того дідуся, і він їм розказував казку, як добро перемагає зло. І коли той хлопчина побачив старенького, який стояв і не знав, що робити, то подумав собі: «Дідусь, напевне, замерзне. Як ми будемо жити без казки?»… Тоді хлопчик почав гріти того дідуся, розтирати йому руки, плечі. Він відбився від своїх батьків і в ту першу найтяжчу ніч у сибірських лісах грів дідуся. «Тільки щоб дідусь дожив до ранку», – думав він. Коли настав ранок, дідусь і хлопчик вижили. Урок, який виніс той хлопчина на все життя – він не замерз у лісі лише тому, що грів іншого.
«Щоб не замерзнути нам самим і мати сили до життя, маємо гріти іншого. Можливо, саме для цього ми збираємо подібні вечори – щоб “гріти” одне одного, допомагати тим, хто в потребі. Бо це один із способів, як перейти найгірші періоди власного життя. Той, хто ділиться, не буде відчувати нужди, браку відчуття близькості Господа Бога і свого ближнього», – вважає Глава Церкви.
Сьогодні, за його словами, маємо зігріти і наш Український католицький університет, який є унікальним в Україні.
«Богородиця йшла до храму, як каже нам церковне передання, по сходинках, а наш університет – це найвища сходинка в дорозі християнського виховання. Блаженніший Любомир Гузар мріяв, щоб ми в Україні мали всеохопну дорогу християнського виховання: від католицького садочка і католицької школи до католицького університету. До УКУ ведуть усі дороги – дороги інтелектуального пошуку, висоти людського духу», – сказав Блаженніший Святослав.
Глава Церкви подякував усім, хто підтримує УКУ, його студентів, нашу місію виховання нових поколінь на твердих основах: християнських, загальнолюдських і вічних цінностях.
Департамент інформації УГКЦ
