Колядка, що познайомила весь світ з українською піснею

0
177

З приходом Різдвяного часу звідусіль лунають впізнавані мотиви колядки, яка стала надбанням світової музичної культури, має сотні аранжувань та десятки перекладів. Нещодавно виповнилося 100 років відтоді, коли в Нью-Йорку вперше було виконано українську колядку «Щедрик» – пісню, яка за ці роки захопила серця цілого світу.

«Щедрик», створений видатним українським композитором Миколою Леонтовичем, заворожує своїм повторюваним мотивом, тож став справжнім гімном Різдва.

Як українській колядці вдалося завоювати любов усього світу?

Над створенням мелодії автор працював майже весь свій творчий шлях. Перша редакція була написана у 1901-1902 рр., а остання, п’ята – у 1919 р.

Вперше в Україні «Щедрик» виконав хор Київського університету. А вже навесні 1919 року у виконанні Української республіканської капели під орудою відомого диригента Олександра Кошице композиція зазвучала за кордоном – у національному театрі Праги.

1921 рік став вирішальним для хорового твору, адже його вперше почула Америка. Хор «Кошице» завітав з гастролями для пропагування української пісні і, звісно, не зміг оминути виконання легендарної колядки. За чудесним збігом на концерті був присутній диригент-хормейстер, вчитель музики українського походження Пітер Вільховський, який згодом створив колядку англійською мовою.

Це не зовсім переклад з української, а цілком оригінальний вірш, відповідний до жанру колядок, і співалося в ньому про різдвяні дзвони: «Hark how the balls» / «Виразно чути дзвіночки». Вперше слова з музикою в США надрукували в 1936 р. під назвою «Carol of the Balls» – «Колядка дзвіночків».

Чому «Щедрик»?

Микола Леонтович обрав фольклорний зразок, знайомий йому з дитинства, який побутував на Поділлі. Першоджерело тексту «Щедрика» – народне і пов’язане з дохристиянською добою, коли новий рік починався навесні, з поверненням в Україну ластівок.

Композитор, створюючи мелодію, наче зумів зібрати намистини, які нанизав на одну нитку, потім – на іншу і так утворилася квітка. Головне зерно твору – 4-х звучний мотив. Він повторюється з проведенням у всіх партіях цілих 68 разів, які візуально зображають у вигляді чудесної квітки.

Музикознавці стверджують, що технічно мелодія нескладна, тож має широкий діапазон для музичних експериментів, що дозволяє виконувати мелодію у всіх можливих стилях.

Відтоді, як світ вперше затамував подих, слухаючи колядку «Щедрик», мелодія не сходить з уст хористів, зі світових сцен, радіоприймачів та інтернет-ресурсів. Українська пісня стала відомою на весь світ, а її мотив ще сотні років нагадуватиме про таланти нашої землі та наповнюватиме все довкола себе різдвяною радістю!

Підготувала Вікторія ГАВАЛЕШКО.