Іноді ми можемо прочитати в часописах, в газетах, а також почути по радіо подяки святим за вислухані молитви і ласки Божі, які ми отримали завдяки молитвам святих, до яких постійно молилися.
Знову ж є такі, які молилися, просили в Бога потрібної допомоги, матеріальних статків, щастя у житті тощо, і, як їм здається, нічого не отримали, потративши надарма свій дорогий час. У таких випадках люди слабкої віри починають нарікати і навіть зневірюються, кажучи: ми молилися, а Бог нам не допоміг, ми давали інтенції на Службу Божу, і що з цього?
Звичайно, нам нелегко зрозуміти Божу волю щодо проблем, які виникають у нашому житті, але все ж таки нам не треба втрачати надії на Боже Милосердя. Коли ми щось хочемо просити у Бога, то повинні підготуватись до молитви і найперше очистити свою душу через покаяння святої Сповіді, простити всі провини нашим ближнім, заспокоїти наше розбите серце і піднести свій дух до Господа Бога, звернувшись у молитві до Матері Божої та до своїх святих, до яких ми постійно молимось. Пам’ятаймо слова з псалма: «Молитва праведника має велику силу».
Недоречно молитися за матеріальні блага, за багатство, за те, щоб ми прославились у своїй діяльності, а тим більше, щоб ми увійшли у владні структури, хіба, якщо це принесе користь суспільству на добро наших ближніх.
У наших молитвах значне місце займають святі, до яких ми постійно молимось. Так здається, що ми їх знаємо, а вони тим більше нас знають і за нас моляться. Зі святими в небі, а також з душами в чистилищі ми творимо єдину святу Вселенську і апостольську Церкву, яка є Містичним тілом, головою якої є сам Ісус Христос.
Святі особи, як і ми, свого часу проживали на землі і своїм досконалим життям, терпіннями, а дехто й мученицькою смертю за Христову віру удостоїлися святості. Перед Богом святі мають великі заслуги за богоугодне життя тут, на землі, і тому разом з Пречистою Дівою Марією представляють нас, грішних, перед Богом і випрошують у Нього ласк як для душевного, так і для тілесного оздоровлення, коли ми молимося до них. Святих є багато в Небесному Царстві, однак ми молимося до тих святих, яких знаємо і які близькі нашому серцю.
Під час Хрещення кожен отримує ім’я якогось святого, так зване хресне ім’я. В більшості це ім’я вибирають батьки і тим самим віддають свою дитину під опіку певного Святого або Ангела, який повинен для нього бути взірцем, а він повинен наслідувати його чесноти. Надання імені Святого означає також, що охрещений стає Божою дитиною, приймається до спільноти Святих і покликається до святості. Святий, якого ми носимо ім’я, є нашим патроном, заступником. Ми повинні постійно з ним перебувати в єдності не лише в молитві, але також наслідувати своїм життям.
Коли ми молимось до Святого, то ця молитва є молитвою Церкви.
«Святі беруть участь у живій традиції молитви прикладом свого життя, своїми писемними працями, переданням наступним поколінням і своєю нинішньою молитвою. Вони споглядають Бога, славлять Його і не перестають опікуватися тими, хто залишився на землі… Їхнє заступництво – це їхнє найвище служіння задуму Божому» (ККЦ, 2683). Тому нам потрібно молитися до святих, щоб вони перед Богом за нас заступалися.
Відчуваючи під час своєї недуги кончину свого земного життя, св. Тереза від Дитятка Ісуса записала в щоденнику: «Я відчуваю, що починається моя місія: робити все, щоб Бога любили так, як я Його люблю… Я хочу з небес творити добро на землі».
Вона ще не була проголошена блаженною, коли почалася Перша світова війна. На західному фронті щодня з обох сторін гинуть тисячі молодих вояків. Багато вояків у критичних моментах благають допомоги у святої Терези. У своїх молитвах вона випрошує в Бога для них спасіння, а для поранених – оздоровлення. Багатьом воякам Свята з’являється в особливий спосіб і вказує на місце спасіння, закликає до покаяння. Про неї стали говорити вояки на фронті, а багато з них навертаються до Бога. Свята Тереза допомагає не лише французьким воякам, але й німецьким, котрі воювали проти Франції, коли вони зверталися до неї за допомогою. Після війни багато вояків стали священниками і монахами.
Під час Другої світової війни 3 травня 1944 р. Папа Пій XII проголошує св. Терезу від Дитятка Ісуса Покровителькою Франції. Вона молиться за всіх, хто просить у неї допомоги. Священники вважають св. Терезу покровителькою місіонерів.
Коли просимо допомоги у святих, потрібно бути з ними близько, знати їхнє земне життя і перебувати у щоденному контакті з ними. Український народ також має багато святих, які належать до Вселенської Церкви. Вони постійно моляться разом з ангелами за український народ, за нашу багатостраждальну Україну, але вони хочуть, щоб і ми молилися з ними. Чим більше ми будемо молитися до українських святих, тим більше прославлятимемо їх перед Богом. Якщо будемо щиро молитися до святих, то ніколи не буде в нас нарікань, що вони не вислухали наших молитов, навпаки, відчуватимемо їхню допомогу і заступництво перед Богом.
У молитві до святих ми можемо допомогти також своїм ближнім. Батьки можуть випросити Божих ласк для своїх дітей, а діти знову ж таки повинні молитися за своїх батьків. Навіть за своїх ворогів нам потрібно молитися згідно з Євангельським вченням Ісуса Христа.
Святі в небі можуть допомогти своїм заступництвом перед Богом і душам у чистилищі. Тож молімося за своїх рідних і близьких, пам’ятаючи, що Пресвятою є Пречиста Діва Марія, тобто найбільшою святою.
Дорогий брате, сестро, пам’ятай, що ми повинні просити в Бога за заступництвом наших святих найперше цього, що хоче Господь Бог. Тож молімося за мир і спокій в Україні та в цілому світі, щоб запанувала справедливість у нашій державі, за єдність всіх християн і людей доброї волі. «Найперше просім Царства Божого і Його справедливості, а все, що просимо, нам додасться» (пор. Мт. 6, 33).
о. Мелетій БАТІГ, ЧСВВ.
м. Бар.
