Спілкуючись із журналістами під час перельоту з Мальти до Риму, Папа ділився думками про жахіття війни та відповів на запитання про можливість подорожі до Києва.
Згідно зі звичаєм, повертаючись із Апостольської подорожі на Мальту, Папа Франциск дав підсумкову прес-конференцію, присвячену візитові та актуальним подіям у світі. Перше запитання поставив представник мальтійської преси, який подякував за візит та запитав про стан здоров’я.
Відповідаючи, Святіший Отець зазначив, що має проблеми з коліном, що заважає ходити, але вже покращується. Хоча, «в цьому віці невідомо, як все скінчиться». Він зазначив, що задоволений тим, що вдалося здійснити подорож на Мальту, його вразив ентузіазм людей. Крім того, це була нагода ще раз наблизитися до серйозності проблеми міграції, і в цьому контексті він знову наголосив на необхідності порозуміння між країнами, щоб не залишати ввесь тягар на країни, що межують з регіонами, звідки прибувають мігранти.
Іспанський журналіст згадав про те, що під час перельоту на Мальту Папа сказав одному з їхній колег, що розглядається можливість подорожі до Києва, а на Мальті він неодноразово висловив близькість українському народові. Крім того, Президент Польщі говорив про можливість подорожі до цієї країни. «Сьогодні нас вразили зображення з Бучі поблизу Києва, залишеної російською армією, де українці знайшли десятки тіл, розкиданих по вулиці, деякі зі зв’язаними руками, немовби вони були страчені. Здається, що сьогодні Ваша присутність на цих теренах є дедалі необхіднішою. Чи вважаєте, що таку подорож можна зробити?» – запитував він.
Відповідаючи, Святіший Отецьподякував за те, що той повідомив йому сьогоднішні новини, про які він ще не знав. «Війна завжди є жорстокістю, нелюдяною справою, що суперечить людському духові, вже не кажу християнському, а саме людському. Це дух Каїна, “каїністський” дух… Я готовий зробити все те, що потрібно зробити, і Святий Престол, насамперед, дипломатична частина, кардинал Паролін і архиєпископ Ґаллаґер, роблять все, дійсно все можливе. Не можна оприлюднювати все те, що вони роблять, з огляду на розсудливість, на конфіденційність, але ми на межі можливого. Серед можливостей є також подорож, дві можливі подорожі: про одну просив Президент Польщі, аби відправити кардинала Краєвського відвідати українців, які прийняті в Польщі. Він вже два рази виїжджав, привіз дві карети швидкої допомоги та залишався там, але зробить це ще раз. Він готовий це зробити. Інша подорож, про яку мене неодноразово запитували, я щиро сказав, що мав на думці поїхати, що моя готовність завжди є, немає “ні”, я готовий. Щодо подорожі, то запитання було: “Ми чули, що Ви думали про подорож в Україну”, я сказав, що це розглядається, як одна з пропозицій, яка надійшла. Але я не знаю, чи це вдасться зробити, чи це зручно зробити, і чи зробити це послужить на краще, а може дійсно варто і я повинен здійснити цю подорож… Все це витає в повітрі», – сказав Папа Франциск, додаючи, що також віддавна планувалася зустріч з патріархом Кірілом, і над цим також триває праця, розглядається Близький Схід як можливе місце для зустрічі.
Американський журналіст зауважив, що Папа при різних нагодах під час цієї подорожі говорив про війну та запитав, чи він мав нагоду переговорити з Путіним, а якщо ні, то що би він хотів йому сказати.
Відповідаючи, Святіший Отець сказав, що з Президентом РФ чувся наприкінці року, коли він зателефонував, аби скласти побажання. Двічі відбулося спілкування із Президентом України. «Далі, в перший день війни я подумав, що мушу поїхати до російського посольства, щоби переговорити з послом, який є представником народу, поставити йому запитання та сказати свою думку про цю справу. Ось такі офіційні контакти, які я мав. З Росією вони відбувалися через посольство», – мовив Папа, розповівши, що спілкувався із Блаженнішим Святославом, регулярно чується із журналісткою Елізабетою Піке, яка перебуває в Україні й інформує про ситуацію. «Говорячи про це, хочу скласти співчуття з приводу загибелі ваших колег. На якій стороні вони не були би, не має значення. Але ваша праця є для спільного добра, й вони загинули, служачи спільному добру», – підкреслив Папа.
Відповідаючи на запитання про те, що він сказав би Путіну, Святіший Отець наголосив, що його послання до представників влади – це ті, які він робить публічно. «Думаю, що у Вашому запитанні, – зауважив він, – є сумів щодо теми справедливих і несправедливих війн. Кожна війна народжується із несправедливості, завжди. Бо існують схеми війни, відсутня схема миру. Наприклад, інвестиції в придбання зброї. Кажуть: ми ж потребуємо для захисту. Це є схемою війни. Коли закінчилася друга світова війна, всі дихали гаслом “ніколи більше війни” та миром. Почалася хвиля зусиль на користь миру, також і завдяки добрій волі не поширювати зброю, на той час ядерну зброю, після Хіросіми й Нагасакі, задля миру».
Однак, за словами Святішого Отця, через сімдесят років ми про це забули, й верх взяла схема війни. Були великі сподівання на ООН, але знову нав’язалася схема війни, ми не звикли думати згідно зі схемою миру. Й у той час, як були великі постаті, які «зробили ставку на користь схеми миру», як от Ґанді та інші, про кого згадується в енцикліці «Fratelli tutti», людство, однак, «виявилося впертим». «Ми закохані у війни, в дух Каїна. Не випадково на початку Біблії поміщена ця проблема: “каїнський” дух убивства замість духа миру», – сказав Папа, звірившись, що коли 2014 року відвідував військовий цвинтар в Редіпульї на півночі Італії, то плакав, перечитуючи імена юнаків… Так само й під час відвідин американського військового цвинтаря в Анціо.
«Потрібно плакати на могилах. Є одна річ, яку я поважаю, бо є політична проблема. Коли відбувалося спогадування висадки в Нормандії, зібралися Глави держав і урядів, щоби вшанувати цю річницю. Але не пригадую, чи хтось говорив про тих 30 тисяч юнаків, які залишилися на пляжах. На молодь не зважають. І це спонукає мене замислитися. Мені гірко. Ми нічого не вчимося. Нехай же Господь змилується над нами, над усіма нами. Всі ми винні!» – сказав Святіший Отець.
