Парох церкви Пресвятої Трійці села Троїця Коломийської єпархії активно допомагає нашим захисникам та здійснює соціальне служіння.
Про діяльність священника зі Снятинщини я дізналася із сюжету в Ютубі. Йшлося про активне соціальне служіння отця Василя Гояна із Коломийської єпархії, який ще в 2015-ому році як капелан надавав духовну допомогу та підтримку українським воякам на Сході нашої країни. А зараз парох не лише служить у сільському давньому храмі, а й активно працює з внутрішньо переміщеними особами, людьми з інвалідністю, перестарілими та малозабезпеченими і надає допомогу захисникам України.
«Є речі, які не можна пояснити, їх роблять просто з волі Божої, — каже в телефонній розмові отець Гоян. — Я виріс у добрій побожній родині, але ніколи не думав, що стану священником, мріяв стати лікарем. Коли навчався у випускному класі, один мій родич подарував мені «Катехизм християнської віри» та ілюстровану дитячу Біблію. Я зацікавився та почав читати. Кілька сторінок книжки перевернули все моє життя, бо до мене через прості слова говорив Бог». Так юнак через кілька місяців став студентом Івано-Франківського Духовного інституту.
…Далі були ієрейські свячення, перші Літургії, служіння на парафії. У час Революції Гідності отець Василь Гоян був на Майдані, дуже вірив, що швидко все у країні зміниться на краще, за це молився. Частково воно так і сталося. Однак була й інша сторона боротьби: смерті Героїв Небесної Сотні.
«Я був серед тих священників, які служили панахиду на Майдані за Героями, — продовжує отець. – І допоки ми служили, то ще… доносили тіла. Це мене настільки вразило, що надалі я жив з великим болем». Після повернення додому отець Василь Гоян став ще більше молитися за Україну, за захисників держави, за своїх парафіян.
У 2014 та в 2015-ому роках душпастир як капелан був на східних теренах України. Тричі по місяцеві перебував у вояків 24 Львівської окремої механізованої бригади імені короля Данила.
«Запам’ятався момент, коли були бої за Дебальцево, — мовить отець Василь. — Одинадцять хлопців були важко поранені, і я їздив до них уділяти тайну Єлеопомазання, а коли поверталися, потрапили під обстріл. Врятували молитви та віра…». Укотре священник переконався у Всеосяжному милосерді та любові Творця. До речі, про перебування на Сході священник багато не розповідає, каже, що занадто це болить. Отож задля психологічної та духовної віднови почав багато їздити по святих місцях України і світу.
Під час цих поїздок виникла ідея: як більше працювати з особами з інвалідністю, які проживають на парафії. «У Троїці є 1787 парафіян, серед них є особи з інвалідністю з дитинства. Я і раніше старався розмовляти з ними та їхніми родичами, допомагати їм, — розповідає душпастир. — Та коли побачив скільки людей з інвалідністю приїжджає до Люрду, в Меджугор’є, як вони щиро та ревно моляться, то вирішив, що і мої парафіяни також повинні побувати у знаних святинях світу».
Отець Василь почав допомагати їм у виготовленні паспортів, і вони поїхали у Меджугор’є. Опісля їздили у Львів на зустріч із відомим громадським діячем, письменником Ніком Вуйчичем, який, незважаючи на свої особливості, є щасливою людиною. Також люди з інвалідністю мали можливість побувати разом зі священником у Зарваниці, мали спільні прогулянки до місцевої річки, на ставки. Ці люди почали вчитися малювати, робити наліпки».
У старовинному (побудованому в 1864 році), але добре збереженому храмі Пресвятої Трійці, що в селі Троїця, у часі війни з 08.00 до 18.00 триває безперервна молитва за мир в Україні. Кожен охочий, хто зголосився, приходить до церкви на певну годину та молиться. Трохи раніше з ініціативи діяльного священника у селі Троїця споруджено пам’ятну стелу на честь Героїв України. Стела у вигляді карти нашої держави, а зверху зображені давньоукраїнський воїн Княжої доби, козак, Січовий Стрілець, воїн УПА та сучасний захисник України. Біля стели проходять сільські віче та відбуваються молебні.
Разом з парафіянами отець Василь Гоян багато допомагає нашим захисникам. «Ми зробили запас продуктів: овочів, м’яса. Далі готували тушкованки для вояків», — каже священник.
Від початку повномасштабного вторгнення росії і донині раз на два тижні на передову з села їде мікроавтобус, за кермом якого двоє місцевих активістів: колишній афганець та ветеран ООС (АТО). Захисникам України передають одяг, побутові речі, смаколики. Купили також тепловізори та бронежилети. За словами отця Василя, чимало фінансової допомоги є від людей з сіл Троїця та Олешків (село, де також служить отець Гоян), які живуть та працюють за кордоном. Наразі з вищезгаданих сіл в армії є 24 особи. На жаль, є і втрати. Так навесні цього року у Маріуполі загинув Микола Іванчук, який захищав Україну з 2014 року у складі «Азову».
…Не забуває священник і про соціально вразливих людей: це старші одинокі, малозабезпечені, внутрішньо переміщені особи. Так при парафії є невеличкий фонд безкоштовних ліків. Їх можуть отримати ті, хто не має можливості придбати. «Коли люди бачать, як священник старається допомогти їхнім рідним, котрі воюють, бідним односельцям, то стають поруч і теж щось роблять. І в такому соціальному служінні відкриваються нові грані священства, бо сам Господь Ісус Христос сказав: «Істинно кажу вам: усе, що ви зробили одному з моїх братів найменших – ви мені зробили» (Мт. 25:40), — підсумовує отець Гоян.
Сабіна РУЖИЦЬКА.
