У рамках Всесвітньої екуменічної ініціативи «Час відповідальності за створіння» Екологічне бюро УГКЦ за підтримки Міжєпархіальної екологічної мережі УГКЦ проводить екологічні місії, які цьогоріч, у контексті сучасних енергетичних викликів, мають на меті якомога ширше донести інформацію щодо технічних можливостей підвищення енергоефективності та заощадження природних ресурсів; плекати культуру енергоефективності та заощадження природних ресурсів серед вірних УГКЦ та широких верств населення.
Детальніше про майбутні місії розповідає отець Михайло Дзуль, референт Бюро УГКЦ з питань екології в Івано-Франківській Архієпархії.
– Шановний отче, якими були місії в попередні роки, на кого та на що були спрямовані?
– Місії задля порятунку створіння ми розпочали в 2014 році. Вони традиційно формувалися на тріаді: керигма-молитва-дияконія. Перші чотири роки ми намагалися охопити всі ключові деканальні храми. Як результат – місії було проведено у всіх тодішніх деканатах Архієпархії. А ще ми провели 13 зустрічей із представниками місцевої влади, понад 70 зустрічей в різних навчальних закладах. Приємно, що у рамках місій були закладені парафіяльні та шкільні екобібліотеки, в які Бюро з питань екології УГКЦ надало літературу на екологічну тематику. Починаючи з 2018-го року місії з деканального рівня вже перейшли на парафіяльний і екореференти старалися відгукуватися на пропозиції та запрошення парафіяльних священників, зустрічалися з сільськими громадами.
У 2019-ому в часі місій була налагоджена досить тісна співпрацю зі ЗМІ. У нас було чимало прямих етерів на телебаченні й на радіо. Працювали і з прочанами, які ходять та їздять до відпустових місць. Бо, на жаль, після прощ у відпустових місцях паломники залишають гори сміття, яке приносять з собою, і спільнота монастиря чи храму, де відбувалося духовне дійство, ще довго мусять наводити лад. Отож ми не лише роз’яснювали людям, на що варто звернути увагу в часі прощі, аби за ними залишалося всюди чисто, але й намагалися під час прощ, зокрема Міжнародної прощі вервиці в Погоні, організувати роздільний збір відходів. У 2020 та 2021-ому роках місії через пандемію коронавірусу майже не відбувалися.
– Які результати місій попередніх років?
– Дякувати Богові, результати є. Так, внаслідок конструктивних розмов та дискусій на місіях у багатьох храмах проведено енергоаудити, замінено звичайні електролампочки на енергоощадні, що дозволяє значно економити електроенергію та кошти на її оплату. Також як плід екологічних місій можна назвати закладення парафіяльних садів у багатьох парафіях. І громади мають уже свої фрукти, які можуть використовувати для власних потреб.
– Зважаючи на виклики непростого часу, якими будуть теми місій у 2022-ому?
– Цьогоріч місії триватимуть 4 місяці: з вересня до грудня. З огляду на воєнний стан і виклики, пов’язані з ним, під час місій ми будемо розглядати актуальні питання, що постають перед церквою та перед людьми. Насамперед це сприяння подоланню енергетичних та соціально-екологічних викликів в контексті війни росії проти України та оживлення християнської віри завдяки актам екологічної дияконії у сфері підвищення енергоефективності та заощадження тепла й ресурсів. Адже досі, на жаль, є певна категорія людей, які вважають, що коли вони мають достатньо коштів, аби заплатити за газ чи дрова, то можуть користуватися ним як і скільки захочуть, анітрохи не економлячи.
Однак енергоресурси зараз обмежені. Тому треба їх економити і берегти для себе й нащадків та бережливо ставитися до того, що створив Господь. Також на цьогорічних місіях ми будемо говорити і про те, якої шкоди зазнали природа й довкілля через війну.
– Скільки людей буде задіяно в цьогорічних місіях?
– Зазвичай до проведення місій долучаюся особисто я та деканальні екореференти, які виконують служіння в своїх деканатах. Вузькопрофільних фахівців з-поза церковних структур залучаємо на етапі приготування до проведення Екологічних місій.
Для того, щоб краще підготувати священників до організації місій, напередодні організовуємо тематичні семінари, тренінги. До прикладу, цьогоріч такий денний семінар на тему «Енергетичне виживання 2023» відбувся 6 вересня на базі Університету Короля Данила та Івано-Франківського Національного технічного університету нафти і газу. Тренери сфокусували увагу душпастирів на тріаді «утеплення-опалення-вентиляція». Також була можливість познайомитись з кращими енергоефективними практиками, зреалізованими на базі технічного університету.
– Зараз у нашій Архієпархії, та й загалом в Україні є багато великих храмів. Їх будували, не думаючи, що може бути енергетична криза, війна та інші катаклізми. Що робити громадам таких храмів, аби і зберегти святині, і зекономити енергоресурси?
– У тих храмах, що вже функціонують, треба насамперед провести енергоаудит. Для цього слід звернутися до спеціалістів з енергоефективності, які фахово оцінять будову та визначать найоптимальніші варіанти обігріву будівлі. З практики скажу, що найбільш ефективним для храмів є підлогове опалення, а з перспективи енергоощадності – теплові насоси. Проте, кожна громада самостійно приймає рішення щодо способу обігріву храму, виходячи зі специфіки самої будівлі, частоти відправ та можливостей громади. Також, якщо це можливо, слід замінити опалення газом на дрова, пелети чи електроенергію; утеплити будівлю теплоізоляційними матеріалами, замінити вікна, якщо вони ще старі дерев’яні. Зрештою, багато чого можна зробити, аби економити тепло та світло.
А тим громадам, у яких церкви ще на стадії будівництва чи планування, треба враховувати виклики часу і пам’ятати, що, коли на етапі проєктування та будівництва все грамотно спланувати, то енергоефективна будівля по бюджету не буде сильно відрізнятися від звичайної, а в перспективі дозволить суттєво заощадити кошти на енергоносії.
– Якого результату місій ви очікуєте?
– Сподіваємось на проведення 5 повноцінних екомісій і не менше 10 освітньо-виховних, молитовних та практичних заходів на тему енергозбереження та плекання культури енергоефективності повсякденного життя, серед яких: зустрічі з парафіяльними громадами, зустрічі з органами місцевого самоврядування, тематичні уроки в школах та зустрічі зі студентами у вишах.
Щодо результатів, то про них говорити ще зарано, але кожен зараз розуміє, що дешевих енергоносіїв уже не буде і хочеш чи не хочеш – треба змінювати звої звички й практики. Однак сподіваюся, що у своїх діях на шляху енергоощадливості завдяки місіям та іншому служінню Екобюро, люди керуватимуться не тільки економічною вигодою, але й розумінням того, що в такий спосіб вони заощаджують енергоресурси для дітей та онуків і бережливо, по-християнськи ставляться до того, що створив Господь.
– Чи є в храмах нашої Архієпархії приклад ефективного енергозаощадження?
– Звісно, є. Це зокрема приміщення Архієпархіального управління та Духовної семінарії, де є централізована система рекуперації повітря, LED-освітлення, аератори, енергоощадні вікна, дахова газова котельня. А аріхієпархіальному готелі «Станіславів» воду нагрівають сонячні колектори; дахова сонячна електростанція для власного споживання є і в Католицькій школі.
Із парафіяльних храмів івано-франківської громади варто виокремити храми: Вознесіння ГНІХ (теплові насоси для обігріву, світлодіодне освітлення), Різдва Пресвятої Богородиці (утеплення храму, енергоощадні вікна, система опалення), св. Володимира і Ольги (в процесі встановлення новітня система опалення у співпраці з технічним університетом). Також варто зазначити, що активно модернізуються і запроваджують енергоощадні технології у багатьох храмах різних сіл та міст нашої Архієпархії.
Розмовляла Сабіна РУЖИЦЬКА.
