«Більше третьою не буду»…

0
52

Нерозуміння батька, зрада нареченого та подруги, як не дивно, відкрили нові можливості для тренерки з фітнесу Ольги Боднарчук.

 «Мої митарства розпочалися у перші дні мого життя. На третій день після пологів раптово померла мама, — розповідає жінка. — Батько тоді навіть думав залишити мене в дитбудинку. Але швидко оговтався і забрав додому. Та ще й так прикипів серцем до мене, що не відпускав від себе ні на мить». 

Пан Богдан працював тренером з легкої атлетики в дитячо-юнацькій спортшколі. Він почав тренувати доньку з 5-річного віку, думаючи, що виростить олімпійську чемпіонку. На жаль, його сподівання були марними, хоча Оля дуже старалася. Та найбільшими досягненнями ставали треті-четверті місця на обласних змаганнях. Зате добрі результати мала її подруга Наталка. Вона прийшла у спортшколу в шість років. Діти одразу заприятелювали. Наталя показувала спортивну впертість, наполегливість та бажання перемагати. Цього не міг не помітити батько Олі, який хотів, аби його донька отримувала перші місця та нагороди. Проте першість завжди була за Наталкою. 

…Оля плакала, бо без тренувань не уявляла свого життя. Щоразу після програшних виступів запевняла тата-тренера, що це востаннє, і на наступних змаганнях буде хоча би другою. Проте ані першою, ані другою не ставала, і все повторювалося спочатку. 

 …Минав рік за роком, Наталка закінчувала школу зі званням майстра спорту й готувалася до виїзду у Францію. Туди її запросили після перемоги на європейському чемпіонаті. Оля готувалася до вступу на економічний. Так вирішив батько, який і чути на хотів про те, що донька стане студенткою навіть фізкультурного коледжу. 

Так дівчина стала студенткою економічного. Навчалася легко, але неохоче. Зате стала учасницею університетської легкоатлетичної команди. Хоча… знову переможних місць не здобувала. Та найбільшим щастям для молодої спортсменки стало знайомство з Денисом. Він також був спортсменом, учасником університетської збірної. Денис навчався на історичному, любив спорт, але про спортивне майбутнє не мріяв. Дуже хотів стати політиком, був учасником молодіжної організації відомої політсили, часто їздив на мітинги, допомагав на виборах, де непогано заробляв. 

Але батьковій обраниці майбутній зять не сподобався. Чому? Він не казав. «Лише зараз я розумію, що батько побачив у ньому пристосуванця, який буде добиватися успіху та вигоди в житті будь-як», — з гіркотою згадує жінка. Та на батькові застороги Ольга не зважала. Коли Денис запропонував їй разом жити, то залюбки погодилася. Батько дівчини наполягав, аби молоді спочатку одружилися і взяли шлюб, він хотів, аби в його доньки добре склалося життя.

Але життя не склалося… З Денисом Ольга прожила п’ять років. Вони сварилися і мирилися…. До речі, про усі подробиці життя Ольги з Денисом добре знала Наталка, яка жила, навчалася і тренувалася у Франції. Саме їй жінка розповіла про стосунки, згодом познайомила з Денисом. Та чоловік, як тоді здавалося Ользі, байдуже відреагував на подружку. Потім, як виявилося, поза спиною Ольги подруга таємно переписувалася з її чоловіком. 

«Після закінчення університету батько допоміг мені влаштуватися на роботу в банк. Денис вступив в аспірантуру і надалі займався молодіжною політикою, — продовжує жінка. — Я ж дуже сумувала за змаганнями. І коли знайома запропонувала мені вести заняття з фітнесу в одному з приватних спортклубів, то радо погодилася. Ще й платили у спортклубі непогано». 

Ольга навіть хотіла покинути роботу в банку, відкрити власний фітнес клуб, але на все це треба було грошей. Вона звернулася до батька й коханого. Від кожного отримала відмову. А Денис ще й пішов з дому, бо був обурений її бажанням щось змінити. Більше тижня він не появлявся, на телефонні дзвінки та повідомлення не відповідав. 

«Агов, Олюню, я чекаю на тебе в кафе біля стадіону», — несподівано зателефонувала Наталя, яка не повідомила про свій приїзд. Незабаром подруги вже їли морозиво, а Оля розпаковувала подарунки з Франції. Проте за мить вона вже скаржилася подрузі, що бракує грошей на мрію — фітнес клуб. Наталя, після невеличкої паузи, несподівано запропонувала Ользі гроші на відкриття клубу. Якби ж то Ольга знала, що це була… своєрідна плата за її чоловіка. І Наталка приїхала в Україну, аби… вийти  заміж за Дениса та забрати його у Францію. 

Вона перестала ходити на роботу, не проводила занять у клубі, не їла, а просто лежала, втупившись поглядом у стелю. Раптом стеля… зникла, а далі… провалля, яке стискало зусібіч. Голову здавлював протяжний писклявий звук, якого так хотілося позбутися. Отямилася від сліпучого світла на стелі. Біля ліжка сидів її батько. Ольга була в лікарні: від надмірних переживань у неї трапився мікроінфаркт. Добре, що вчасно нагодився тато. 

Проте її хвороба стала початком нового життя. Батько визнав, що доньці не варто залишати спорт, і коли вона хоче бути тренеркою, то він зробить усе, аби в неї був свій клуб. А ще жінку підтримав лікар Олександр Михайлович, який не лише врятував їй життя, а й виявився… шанувальником фітнесу. Після виписки він прийшов до Ольга на тренування і незабаром вони почали зустрічатися. А далі одружилися й повінчалися.

«Для Сашка головне – я, дім, родина, — каже жінка. — Коли почалася повномасштабна війна росії проти України, чоловік поїхав рятувати життя наших захисників. Зараз ми з батьком молимося за нього, за мир і перемогу». 

Фітнес клуб наприкінці лютого 2022 жінка була закрила, але зараз він функціонує. Частину зароблених коштів тренерка передає на ЗСУ, а ще допомагає волонтерам сортувати ліки. Про горе подругу Ольга навіть не згадує. Хоча Наталка якось їй зателефонувала, аби сказати, що Денис… її покинув заради багатої француженки. Що ж, цього й слід було очікувати, адже на чужому горі щасливого життя не буде. Колишня подруга слізно просила вибачення, казала, що незабаром повертається в Україну. Ольга мовчала. Вирішила, що зустрічатися з нею вже не буде. Як і не буде в роботі, в бізнесі, в житті ані другою, ані третьою. 

Сабіна РУЖИЦЬКА.