За підтримки Музею історії міста Києва вивчаємо історію українських листівок. Про те, як листівки допомагали українській діаспорі за кордоном зберігати свою ідентичність, розповідає Ольга Друг — історикиня, письменниця, авторка книжок “Вулицями Старого Києва”, “Від війта — до мера”, “Особняки Києва” (у співавторстві), яка очолює відділ “Київ другої половини XVII ст. — лютий 1917 р.” Музею історії міста Києва.
Особливий інтерес становить цілий масив вітальних різдвяних і новорічних листівок 1940—1970 років української діаспори, а також УПА в 1940-ві. Наприклад, листівка, видана Закордонним представництвом Української Головної Ради (по суті підпільного парламенту воюючої України) в Німеччині в 1947 р. вражає своєю актуальністю й сьогодні: воїн зі зброєю стоїть на захисті рідного краю й дивиться на Вифлеємську зірку з надією на кращу долю своєї України.
Такі ж відчуття перегуку із сучасністю викликає листівка, видана в Мюнхені в 1946 р. На ній тризуб в облямуванні квітів у національних кольорах з написом “З Новим щасливішим роком!”.
Різдвяні й новорічні листівки УПА розповсюджували серед української діаспори для збору коштів на підтримку боротьби в Україні, авторство художників невідоме. Такі листівки цікаві не лише з мистецького погляду, а й, найімовірніше, як історичне джерело. Вони є носіями інформації, що дає змогу реконструювати цілу епоху.
Українське діаспорне мистецтво, починаючи ще з міжвоєнного періоду, формувалося довкола проблем національного відродження. Цій ідеї підпорядковувалася тематика, стилістика й оформлення поштових листівок. Мабуть, основною причиною цього було намагання митців-емігрантів забезпечити тяглість українського вільного мистецтва на противагу цензурі, заідеологізованості мислення, творчій несвободі в самій Україні. Бути отією “нашої нації енергією”, кажучи словами Євгена Маланюка.
У 1946—1948 роках листівки видавалися в Німеччині в містах Мюнхен, Регенсбург, Зальцбург та в Австрії в місті Інсбрук. Відомі українські художники брали участь в оформленні різдвяних листівок. З-поміж цих митців були Галина Мазепа, Мирон Білинський, Едвард Козак, Василь Кричевський.
На цих листівках звучить тема української державності: поєднання національних кольорів — синього й жовтого, тризуб на різдвяній ялинці. Майже на кожній листівці є зображення Вифлеємської зірки. Листівки 1947 р. авторства В. Кричевського перевидали в 1960-ті в США.
На одній з листівок В. Кричевського зображена Свята Софія в Києві в Різдвяну ніч із зіркою в небі. На звороті щемливий напис: “Гей, краю мій, не знаєш ти, як тужу за тобою!”.
У листівках роботи Галини Мазепи, дочки прем’єр-міністра уряду УНР Ісаака Мазепи, історія української державності переплітається з різдвяними мотивами. На одній з листівок біля Ісуса зображені козаки в образах Трьох Царів зі Сходу з дарами.
Чудовий майстер графіки Мирон Левицький випустив в Австрії в 1946 р. цілу серію різдвяних листівок. Деякі з них можна побачити на виставці в Музеї історії міста Києва.
Цікаві яскравим оформленням й різдвяні листівки українських художників, які в повоєнні часи жили й творили в Канаді, США. Серед них — Петро Холодний — молодший, Вадим Доброліж та Петро Андрусів. Петро Холодний — одна з найпомітніших постатей в українському мистецтві ХХ ст., уродженець Києва, син міністра народної освіти УНР, випускник Варшавської мистецької академії.
Модерне бачення митець уміло поєднує з класичною європейською школою й українським осердям, яке виразно простежується в його працях, хоч за що він береться — чи за книжкову графіку, чи за станковий живопис, чи то за іконопис або ж вітраж. Цікаві його різдвяні листівки, серед них — “Ангел Господній чудо сповіщає” та “Три Царі зі Сходу”.
Вадим Доброліж — театральний художник, родом з Ніжина, працював над оформленням фільмів Олександра Довженка, в Німеччині створював сценографії до вистав таборового театру, після Другої світової війни опинився в Едмонтоні. Його авторству належать розписи в кількох десятках храмів у всій Канаді. На листівках В. Доброліжа зображені колядники із зіркою, українські краєвиди в Різдвяну ніч. Всі листівки художника облямовані українським орнаментом й мають релігійний характер.
Петро Андрусів — маляр з містечка Каменобрід на Львівщині, який з московського сиротинця через Варшавську академію мистецтв потрапив до США, щоб стати засновником найбільшого допомогового фонду українців в Америці “Самопоміч”. Він відомий передусім творами на теми ранньої історії України й козацтва. Тому така яскрава його різдвяна листівка “Козаки з колядою”, де зображене місто, містяни й козаки, що співають коляду. Одяг, традиції передано настільки вірогідно, що це справляє незабутнє враження.
Більшість різдвяних листівок містять і друковані тексти побажань: “З Різдвом Христовим і Новим роком!”, а окремі листівки мають розширений текст побажань:
“З Рождеством Христовим та Новим Роком
Вітаю Вас щиро і бажаю всего добра
Нехай св’ятвечірна зірка
Огріє Вас новими
Надіями, щастям і добром”
