Завершився чи не найважчий рік, який коли-небудь міг трапитися з нами. Хтось видихнув з полегшенням, а хтось ніяк не може його відпустити й продовжує жити минулим… У кожного різні обставини, але є одне бажання, яке нас об’єднує: ми хочемо, щоб рік, який почався, став переможним для нашої країни і для кожного з нас.
Однак, для того, аби відчути радість нового, варто навчитися дякувати старому — за усі випробування, за досвід, за миті й уроки, які ми отримали. Адже саме вдячність дарує нам можливість жити вільно.
Так, цей рік був дійсно складним, але він навчив нас жити моментом, не відкладати нічого на потім, бути тут і зараз. 2022 — рік, який навчив нас гуртуватися задля спільної мети. Ми волонтерили, створювали, будували, творили. Приймали людей, підтримували тих, хто найбільше потребує. Ми обʼєдналися задля спільної мети, створили надійний тил, підсилили армію, утворили волонтерські штаби та «Пункти Незламності».
Які б складні обставини не були у нашому житті, відчуваючи вдячність, ми вчимося помічати ті добрі справи, які стаються з нами. Науково доведено, що люди, які вміють дякувати та не соромляться це робити, почуваються краще, радісніше, вони сповнені оптимізмом, позитивним настроєм, більше задоволені життям.
Наш Творець є чудовим прикладом того, як виявляти вдячність, адже Він виявляє її навіть до недосконалих людей. Бог вважає, що брак вдячності є виявом неправедності або несправедливості. І нам важливо знати: як і за що ми повинні дякувати Богові. Чеснота вдячності – не вроджена риса характеру, її потрібно прищеплювати дитині з раннього віку. Хоча, якщо сильно захотіти, можна її набути, справа тільки у тому, наскільки великим є наше бажання. Як приклад, ми повинні дякувати перед споживанням їжі та після, а також, виконуючи якісь великі справи, за все, що у нас є вже зараз: за здоров’я, затишок, безпеку та комфорт.
Найкращою подякою є любов. Насамперед – до Бога і повинна проявлятися з серця. Важливо дякувати Господу за Його любов, доброту, захист, турботу і милосердя.
Біблія дає нам чудову пораду: «Не переставайте роздумувати про все, що правдиве, що викликає почуття любові, натхнення та внутрішнього наповнення і спокою. Слова «не переставайте роздумувати» знову нагадують про необхідність регулярних роздумів, які допоможуть нам мати вдячне серце.
Та втім, для того, аби бути щасливим, недостатньо лише час від часу казати «дякую». Тривале щастя мають лише ті, в кого вдячне, любляче серце. Якщо ми по-справжньому вдячні, то не думаємо, ніби всі нам щось винні, не заздримо і не ображаємось, пам’ятаючи, що все це може відштовхувати від нас інших і позбавляти нас радості.
До слова: вдячність — це момент, коли ми можемо, так би мовити, створити в нашому житті простір для того, хто відновлює наші сили. Тому молитва подяки Богові є найсильнішою і найважливішою християнською молитвою. Про це сказав Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав в одному зі своїх щоденних воєнних звернень в часі масштабної війни росії проти України, роздумуючи над умовами стійкості українців. Однією з таких умов є вдячність. Він, зокрема, зауважив, що йдеться не про вдячність як етикет людини, а передусім про здатність особи усвідомити важливу річ — те, що вона має, вона отримала. Вдячність, каже духовний лідер, допомагає нам побачити не тільки те, чого нам бракує, а й звертає нашу увагу на те, скільки дарів, зокрема засобів, можливостей, ми вже маємо. Відтак спонукає нас замислитися, що ми з тими дарами зробили. Тому вдячність — це один з елементів пізнання тих дарів, які ми отримали не від себе, а від іншого.
«Другий духовний аспект вдячності веде нас до розуміння того, що є хтось, від кого ми отримуємо ресурси, таланти й хто є джерелом нашого життя. Тому вдячність завжди веде нас до джерела дарів — до живого Бога, Який є джерелом усіх тих дарів, що їх ми отримали».
«І третя важлива риса вдячності робить людину здатною отримати ще більше дарів, ніж вона вже має. Вдячність наче розширює серце людини. Вдячна людина зростає у спроможності приймати ще більше», — переконує Блаженніший Святослав.
Отож, у момент, коли ви щасливі, добре почуваєтесь, живете у достатку, а навколо вас – комфорт і затишок, не забувайте за все подякувати Богові, батькам, рідним, близьким та всім, хто вас оточує. І те ваше «Дякую» – для вас всього лише слово, а для людини, котра його приймає, — нематеріальна річ, яка зробить її щасливою, а день — кращим!
Христина ГАМАНЮК
