В доповіді з нагоди наради ОБСЄ, присвяченої свободі вираження поглядів, Представництво Святого Престолу при ОБСЄ вказало на неприпустимість того, аби, виправдовуючись свободою вираження, вдаватися до дискримінації релігії.
Постійне Представництво Святого Престолу при ОБСЄ взяло участь у віртуальній Другій додатковій нараді ОБСЄ з питань людського виміру, присвяченій свободі вираження поглядів, медіа та інформації у Відні 22 і 23 червня 2020 року. Виступаючи під час першої сесії наради в понеділок, 22 червня, ватиканські дипломати зазначили, що для того, аби відстоювати правду, свободу, справедливість та солідарність в суспільстві, потрібно захищати всі форми засобів масової інформації, та забезпечувати їм свободу, яку визнала міжнародна спільнота. Вони також підкреслили, що свобода вираження поглядів, як і кожне право людини, повинні супроводжуватися дотриманням обов’язків, яких не можна ігнорувати.
Людина в центрі використання медіа
В заяві Представництва Святого Престолу при ОБСЄ наголошувалося, що роль медіа в суспільстві повинна мати етичну основу, тобто, ґрунтуватись на переконанні, що кінцевою метою та мірилом використання засобів масової інформації є людина і людська спільнота; спілкування повинно здійснюватися від людини до людини задля цілісного розвитку людства.
Свобода вираження поглядів та свобода віросповідання
Ватиканські дипломати зосередили увагу на взаємозв’язкові між свободою вираження поглядів та свободою віросповідання. Вони підкреслили, що свобода релігії чи вірування не виключає критичних і серйозних дискусій щодо релігії. Але неприпустимо, виправдовуючись свободою вираження, вдаватися до дискримінації, ворожості чи насильства щодо релігії та її членів. «Свобода вираження поглядів, – наголосили вони, – повинна забезпечувати простір, де обидві сторони здатні висловити свої погляди з повагою та без побоювання з боку інших, навіть коли це прямує проти течії».
Об’єктивність ЗМІ у висвітленні релігійних питань
Святий Престол також вказує на відповідальність засобів масової інформації за те, аби справедливо й точно висвітлювати релігійні питання та дозволити членам релігійних громад висловлювати власну думку. З цього випливає заклик до Представника з питань свободи ЗМІ та Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ (БДІПЛ) розробити конкретні вказівки щодо добровільних професійних стандартів та саморегулювання щодо сприяння релігійній толерантності та недискримінації у ЗМІ.
Ватиканські дипломати закликали держави-учасниці дозволяти та заохочувати представників релігійних громад долучатися до дискусій з актуальних питань, висловлюючи свої погляди, що ґрунтуються на моральних переконаннях, які випливають з їхньої віри. Це дозволить почути альтернативну думку та запобігатиме тому, аби ці глибокі моральні погляди були зневаженими чи приниженими в публічному дискурсі.
Небезпеки, пов’язані з інтернетом
Особливу увагу, за словами представництва Святого Престолу, слід приділити також використанню інтернету, особливо, соціальних мереж, які відіграють ключову роль у поширенні зневаги до релігійних громад. В цьому контексті підкреслено необхідність заохочувати постачальників послуг інтернету й соціальних мереж запроваджувати чіткі, прозорі та недискримінаційні стандарти, що запобігають нетерпимій та провокаційній поведінці.
Рівність у доступі до інформації
Делегація Святого Престолу при ОБСЄ зазначила, що пандемія COVID-19 показала, наскільки нерівність у доступі до інформації наражає на ще більшу небезпеку людей, що вже переживають багато труднощів. Цифровий розрив між багатими та бідними може коштувати життя, особливо, якщо громади з низьким рівнем доходу несвоєчасно отримують важливу інформацію про COVID-19, або взагалі її не отримують. В цьому контексті вказується на необхідність звертати увагу на те, наскільки бідність може перешкодити повному та ефективному доступу до інформації.
