З ініціативи отця Ярослава Стеф’юка у селищі Заболотів, що на Снятинщині (Коломийська єпархія), у приміщенні місцевої ради щопонеділка відбуваються молебні до Христа-Чоловіколюбця.
Добру християнську традицію та невеличкий релігійний куточок в адміністративному приміщенні започатковано також отцем Ярославом. Він, до речі, окрім душпастирської та суспільної діяльності (священник — голова комісії «Душпастирства тверезості УГКЦ» тадухівник Центру протидії алкоголізму«Навернення»), є учасником виконкому Заболотівської територіальної громади.
«Усе розпочалося, коли відбулася зміна керівництва селища. Як учасник виконкому я запропонував, аби в раді був такий куточок, — розповідає отець Стеф’юк. — Адже ми — християни, у нас є глибокі духовні й національні традиції, та й молитва нікому не заводила».
Думку отця Ярослава підтримав місцевий селищний голова Петро Маліборський. Куточок у раді зробили швидко. І зараз він розташований на другому поверсі адмінбудівлі, в холі. У куточку є три столики, посередині – статуя Христа-Чоловіколюбця, збоку — ікони. Є ще й маленькі образочки, релігійна література. Останню отець Ярослав часто змінює. Адже люди беруть читати книги релігійного змісту, а згодом, прочитавши, залишають їх у цьому куточку.
«Працівники ради та відвідувачі адмінзакладу потребують слова Божого, поради, настанови, тому й охоче читають таку літературу, — мовить священник. – Хтось чекає в черзі на прийом до голови чи до інших працівників ради, хтось приходить вирішувати свої справи, хтось заходить із проханнями чи пропозиціями. І зайшовши в раду, люди бачать перед собою статую Христа, можуть взяти щось духовне прочитати. Це підтримує».
Буває, що після читання духовних книг люди звертаються із запитаннями чи проханнями про духовну розмову до отця Яослава. Той радо відповідає.
Існування куточка в приміщенні адмінбудівлі має ще й велике моральне значення. За словами отця Стеф’юка, не таємниця, що робота в раді не завжди легка. Бувають різноманітні суперечки, інколи й сварки, бо ж усім вгодити не можна, та й питання вирішуються різні. Непросто керівникам та працівникам, непросто й відвідувачам. Буває, що хтось і образиться, і дверими грюкне. Та коли люди бачать перед собою статую Христа, ікони, то вже й задумуються, перш ніж щось спересердя сказати чи вчинити.
…Щопонеділка о 08.30, перед початком нового робочого тижня, керівництво та працівники селищної ради приходять у релігійний куточок на Молебень. Щира молитва і Боже благословення надихає, мотивує і скріплює духом працівників адміністрації на весь робочий тиждень. Окрім того, в особливий спосіб тут звучить молитва за усіх захисників України, зокрема за воїнів із Заболотівської громади, чиї імена записані в отця Ярослава, і всіх їх він згадує в молитвах. А на проповідях він підтримує працівників селищної ради, тлумачить Слово Боже, доповнюючи життєвими прикладами і порадами. Наприкінці Молебнів священник помазує всіх присутніх олійкою з Єрусалиму та просить Бога за їхнє здоров’я.
«Працівники ради настільки вже звикли до того, що в понеділок є Молебні, що коли я, через поважні причини, запізнювався, то мій телефон не змовкав. Усі цікавилися, де я є, і чи буде молитва», — продовжує священник.
У час Великого посту Молебні в селищній раді особливі.
«Піст і молитва є потужною зброєю проти ворогів видимих і невидимих в руках справжнього християнина і щирого українця, а для дбайливого державного службовця він є ще й добрим особистим іспитом щодо довірених йому справ і щодо кожного потребуючого жителя територіальної громади», — підсумовує отець Ярослав.
Сабіна РУЖИЦЬКА
