«Ми «Божі дзвіночки» — небесні голосочки, ми хочем все про Бога знати і іншим розказати» – так уже впродовж семи років представляють дитячий хор храму Благовіщення Пресвятої Богородиці села Креховичі Брошнівського протопресвітеріату.
Про річницю колективу написав у соцмережах парох храму отець Микола Андибур. Під дописом виставив зворушливі світлини дітей, у чудових сценічних костюмах. Ми вирішили дізнатися про історію колективу, малі та юні учасники якого прославляють своїм співом Господа.
«Про те, аби створити колектив, я подумала під час нічних чувань у василіянському монастирі в Гошеві, — розповідає пані Надія Турчин, організаторка колективу, директорка катехитичної школи Святого Апостола Юди-Тадея парафії Благовіщення села Креховичі. — Сім років тому я була у святині, слухала спів братів та мирян. Біля мене була моя сусідка, яка, не маючи музичної освіти, дуже добре співає. Мені подумалося, що було би добре, якби при нашій парафії Бога прославляли діти. І назва одразу виникла – «Божі дзвіночки», адже голоси дітей, чисті та мелодійні, як дзвіночки».
Удома пані Надія підійшла до тодішнього пароха отця Богдана Раковецького та попросила благословення на створення колективу. Священник, звісно, поблагословив добру справу. Щоправда на першу репетицію прийшли лише шестеро діток. Та з кожною новою репетицією діток ставало більше. Зараз у хорі 32 учасники віком від 5 до 16 років. Більшість — дівчата. А хлопці, які співали в хорі, стали учасниками вівтарної дружини. Майже всі хористи відвідують Брошнів-Осадську музичну школу. У часи пандемії коронавірусу діти настільки хотіли співати, що, попри карантин, поспішали до церкви на репетиції. Вони відбувалися з дотриманням санітарних норм. На щастя, діти майже не хворіли.
За словами пані Надії, кожна репетиція починається з молитви, бо розмова з Богом є головною в житті дітей. Далі – розспівування та вивчення нових творів із музичним керівником, пані Наталією Тужеляк. Репертуар беруть із різноманітних пісенників та з мережі інтернет. Кожен твір діти обговорюють з керівником та між собою. Буває, що й не погоджуються із запропонованим твором, жваво висловлюючи свої думки. До речі, цікаво, що серед дітей побутує думка, що бути учасником «Божих дзвіночків» — престижно.
Зараз, у важкі часи війни, «Божі дзвіночки» збираються та разом з жителями Крехович моляться за наших захисників, мир та перемогу.
«Хористи супроводжують співом Літургії, Адорації, — продовжує пані Надія Турчин. — Співати та стояти для них вже завиграшки. До речі, навіть коли учасники хору не співають Літургії, то вони завжди приходять до храму, і вже співають разом з усіма присутніми в церкві».
Діти радо приходять до святині, часто йдуть до Сповіді та приймають Святе Причастя. І це є великою радістю для священника та зокрема пані Надії Турчин, як катехитки.
«Вони живуть з Ісусом, що може бути краще!», — радісно мовить пані Надія. До речі, і в школі учасники «Божих дзвіночків» добре вчаться, а серед ровесників чемно поводяться.
А ще хористи беруть участь у різних релігійних та світських конкурсах, фестивалях, на яких виконують духовні, народні й патріотичні пісні. Виступають хористи і на різноманітних державних святах та заходах у громаді, співають і на прощах. Зокрема хористи виступали на прощах у Погоні, Крилосі. Спів «Божих дзвіночків» на виступах доповнює акомпанемент місцевих музикантів, які радо грають для діток. Також діти, які навчаються у музичній школі, акомпанують собі самі, адже вони добре освоїли гру на різних інструментах.
«Все ж таки 32 хористів — це непросто: у кожного свій характер, різне виховання в родинах, різний світогляд… Чи не буває у колективі суперечок?», — запитую пані Надію. Вона відповідає, що діти між собою дружать, старші допомагають та піклуються про молодших, навчають їх. А якщо є дрібні непорозуміння, то учасники хору моляться і знають, що Бог допоможе все здолати. Так воно і стається. І це є вияв Господньої благодаті».
Діти хористи часто мають спільні прогулянки, виїзди, екскурсії. На день народження колективу його учасникам щороку замовляють оригінальної форми торт, дарують подарунки. А ще хористам зробили великий пам’ятний календар зі світлинами їхніх виступів. Отримують діти грамоти та пам’ятні відзнаки і після кожного виступу. Навіть якщо нагорода чи відзнака була колективна, згодом таку ж отримує кожен учасник. За словами пані Надії, роблять це тому, аби кожен розумів та відчував свою важливість, повагу та любов парафії. Фінансують колектив церковний комітет, благодійники та батьки малих і юних хористів.
Сабіна РУЖИЦЬКА.
