Щоб допомогти ЗСУ, церковний хор “Промінь надії” УГКЦ Пресвятої Родини в Лондоні дав чотири благодійні концерти. Окрім цього, виступив у Лондонській Королівській опері. Про те, як українці допомагають краянам у час війни та зберігають національні традиції за кордоном, розповів Суспільному регент хору, уродженець Івано-Франківська Петро Кочанський. Про це інформує Суспільне новини.
Повернення з Лондона в Івано-Франківськ
— Понад 20 років ви жили в Лондоні, нещодавно повернулися в Україну. Як адаптувалися на Батьківщині?
— Я трішки інакше уявляв своє повернення: думав, що буде більше радості. Але війна внесла свої корективи. Я заїхав у Івано-Франківськ вночі, з боку калуського шосе. Блокпост, перевіряють документи, темно, лише ліхтарики світять. Їду містом — світла нема на дорогах.
—Вас не попереджали, що у нас — блекаути?
— Попереджали, але я не сподівався, що буде так темно. У місті замість дерев — будинки. Івано-Франківськ змінився за 20 років, відколи я поїхав. Новобудов багато. Порівняно з містами за кордоном, то Івано-Франківськ є чистим і добре доглянутим.
Співати для України зголосилися всі 45 артистів Королівської опери
— 16 березня 2023 року хор “Промінь надії” виступав у Лондонській Королівській оперіразом з оперними співаками. Розкажіть, як ця подія стала можливою?
— Те, що за 23 роки існування наш хор піднявся до рівня оперних співаків — це заслуга тих, які започаткували “Промінь надії”, і тих, хто співає в нашому колективі зараз. А передісторія того, як нас запросили на цю подію, почалася у листопаді 2022 року. На сторінку хору прийшло запрошення з Королівської опери. Вони написали, що хочуть записати з нами пісні для України. Так і називалося “Songs for Ukraine”.
Я спочатку не повірив. Наш хор — самодіяльний, багато учасників — без музичної освіти. Куди нам до оперного рівня? Тому я зігнорував це запрошення. Через тиждень чи два ще раз надходить те саме. Я питаю нашого менеджера Петра Лапчака: “Що то за запрошення?”.
Через кілька днів до настоятеля нашої катедри, отця Миколи Матвіївського зателефонували з опери. Кажуть: “Ми запрошували ваш хор. Просимо нам дати відповідь”. Тоді я зрозумів: якщо отець мені про це говорить, отже це — не жарт.
Тоді ми оголосили набір співаків серед українських церков в Англії. Зібралися майже 35 людей. Але треба було — хоча б 45, бо саме стільки оперних співаків зголосилися на цей проєкт.
Зазвичай на такі заходи в Королівській опері зголошувалися до 10 співаків з 45. Але, коли адміністрація сказала, що це будуть пісні для України, то зголосилися всі 45 співаків Королівської опери. Ми мали честь вчитися з оперними співаками та диригентами. Спільні репетиції почалися у лютому. Ми співали у великій церкві при оперному театрі.
Оперні виконавці ознайомилися з українськими творами, а ми — з оперними.
— Як вас оцінили оперні співаки?
— Вони були приємно вражені нашим співочим рівнем. Ми оголосили додатковий набір, бо не вистачало людей. Зголосилися 360 людей за потреби приблизно у 100. У підсумку в проєкті взяли участь 130 людей разом з оперними співаками.
Приємно було познайомитися з професійними оперними виконавцями. Вони дуже привітні, ми легко співпрацювали.
— Які твори ви виконували?
— “Гімн України”, “Боже Великий Єдиний”, “Благослови, душе моя” Кирила Стеценка, “Хресту твоєму” Петра Гончарова, народну пісню “Чорна рілля ізорана”, народну пісню “Чом, чом, земле моя” в обробці Богдана Дерев’янка “Живи, Україно” Михайла Гайворонського на слова Олександра Олеся. Також разом виконали два твори з опер “Великодній гімн” — з “Кавалерії Рустікана” П’єтро Масканьї та “Va, pensiero” — з “Набукко” Джузеппе Верді.
Оперні виконавці ознайомилися з українськими творами, а ми — з оперними.
Було відчутно, що Велика Британія співчуває і допомагає Україні.
— Ви ще організували чотири благодійні концерти, на яких збирали гроші для Збройних сил України. Розкажіть, де відбувалися ці концерти?
— У церквах та у великих професійних концертних залах. Три з них — у Лондоні, а один — в Лутоні. Крім нас, виступали інші колективи. Зібрали 13,5 тис. фунтів на потреби Збройних сил України.
— Хто приходив на ці концерти?
— Парафіяни церков. Приходили з дітьми, весело було, гарно. Було відчутно, що Велика Британія співчуває і допомагає Україні: дуже прихильне ставлення, вони захоплені нами. До слова, минулого року нашу церкву Пресвятої Родини у Лондоні відвідали колишній прем’єр-міністр Борис Джонсон і на той час майбутній король Великої Британії Чарльз III.
— Ви кажете, що британці нас підтримують, але наскільки вони вірять в нашу перемогу?
— Я вважаю, що, зважаючи на те, як британці допомагають, вони вірять, що ми переможемо. Набагатьох будинках та державних установах у Великої Британії висять британські і європейські прапори, а посередині чи збоку — українські, синьо-жовті.
Шкода, що мусимо шукати за кордоном кращого життя
— Чи поповнився у вас хор новими людьми?
— Поки я в Україні, мені розповіли, що наш хормає поповнення: сопрано, альти, тенори. Ми беремо тих, які люблять церкву і вміють співати, адже це — не сцена. Все залежить від того, наскільки людина хоче бути у храмі.
— Чи правда, що багато талановитих музикантів з України виїхали до Лондона на початку 2000-х?
— Так. Це така “велика хвиля еміграції” кінця 90-х-початку 2000-х. До речі, тоді ж ми почали формувати колектив нашого хору. Шкода, що мусимо шукати за кордоном собі кращого життя і заробітку, але так було.
То були професійні співаки з Івано-Франківська і не тільки. Люди, які мали професійну музину освіту чи виступали в самодіяльних колективах, викладачі музичних навчальних закладів. Тоді приїхали сильні музиканти, і вони стали основою нашого хору “Промінь надії”.
— Чи важко було працювати у час карантину під час пандемії коронавірусу?
— Були прямі трансляції богослужінь в інтернеті. У церкві перебував я, два священники і єпископ. На той час я жив у храмі. Упродовж усього великоднього посту і до липня за дяка я співав один. Репетицій хору, звісно, не було. Церква була зачинена, зв’язок був тільки через інтернет.
— Ваша церква Пресвятої Родини допомагає емігрантам з України?
— У нашій парафії є спеціальне приміщення, де надають допомогу біженцям. Їх також консультують щодо різних питань, які виникають при переїзді українців в Англію.
