“Карітас-Спес” Харківсько-Запорізької дієцезії реалізував ініціативу інтеграції та підтримки психологічного розвитку дітей, які страждають від війни в Україні. За відсутності навчального процесу в школах, понад 100 дітей отримують духовну й моральну підтримку та можливість якісного міжособистісного спілкування.
«В цих просторах, які ми звемо світлицями, після довгої перерви діти нарешті можуть спілкуватися разом», – так про проєкт благодійного фонду «Карітас-Спес» у Харкові в інтерв’ю для Радіо Ватикану розповів його директор о. Войцех Стасевич. У листопаді 2022 року працівники «Карітас-Спес» Харківсько-Запорізької дієцезії започаткували ініціативу інтеграції та підтримки психологічного розвитку дітей, які під час повномасштабного вторгнення залишилися в самому Харкові чи його околицях.
Можливість живого спілкування у реаліях війни
«Коронавірус та війна, яку переживаємо сьогодні, на декілька років позбавили дітей можливості навчатися в школі та відвідувати садочки. Тому ми подумали про те, як ми можемо активізувати дітей, організовуючи спеціальні простори для них», – ділиться задумом о. Войцех. Наразі, заняття систематично відвідують понад 100 дітей, які розподілені на 8 груп. Щоб не виникало проблем з добиранням, такі простори для надання дітям психологічної, моральної та духовної підтримки створили у різних локаціях Харкова та області.
Допомогу для реалізації проєкту священник називає нічим іншим як чудом. Жертводавцями стали польський благодійний фонд «Допомога Церкві на Сході», директором якого є отець Лешек Кружа, та Папська місіонерська спілка у Варшаві, національним секретарем якої є о. Лука Бовіо. Одразу після збору необхідних коштів розпочався ремонт приміщень, де проводять зустрічі з дітьми та їхніми батьками. А декілька днів тому благодійники здійснили візит до Харкова, щоб поглянути на плоди праці волонтерів, переконуючись у необхідності провадження подібних ініціатив.
«Ця допомога є дуже важливою, оскільки діти – це найбільша жертва цієї війни. Саме на дітях найбільш помітний негативний вплив війни: вони втрачають сон, кричать, дуже часто налякані та закриті. В цих просторах, які ми звемо світлицями, після довгої перерви діти нарешті можуть спілкуватися разом і завдяки різноманітним заняттям можуть вчитися і допомагати одне одному», – розповідає священник.
Діти змінюються
Директор дієцезіального відділення «Карітас-Спес» наголошує на важливості створення простору для спілкування дітей, що раніше перебували в ізоляції, підкреслюючи зміни в їхній поведінці: «Ми помічаємо, як наші вихованці перемінюються. На початку вони були настільки закритими до нас та одні до одних. Вони зовсім нічого не хотіли – ані малювати, ані співати, чи відповідати на запитання. Проте, минуло декілька місяців, і діти вже чекають на зустрічі. Вони мають заняття з десятої години, а вже з восьмої чекають на вулиці, щоби їх забрали».
Даючи відповідь на запитання щодо актуальності та потрібності подібних ініціатив, о. Войцех Стасевич навів у приклад історію однієї дівчинки, на зміни якої вплинули виховання, формація та якісне спілкування. «Пригадую, – ділиться душпастир, – як одна з дівчат на ім’я Даша, якій тринадцять років, завітала до нас вперше. Вона була дуже закрита, прийшла в капюшоні, навіть не хотіла знімати куртку, і з нею неможливо було вести жодного діалогу. Але згодом ці зустрічі змінили Дашу, як і інших дітей. Сьогодні, через 6 місяців праці, вона охоче спілкується, сама піклується про інших, та ще й розвиває свій талант – дівчинка прекрасно співає і як справжня солістка, щонеділі готує для нас якусь нову пісню».
Про це розповідає Вікторія ГАВАЛЕШКО
для української редакції VaticanNews
