«Мала Квітка», свята Тереза з Лізьє, добре відома своїм простим і красивим життям кармелітки. Її глибока біографія «Історія однієї душі» і сьогодні захоплює серця тих, хто її читає. За своє життя вона також написала незліченну кількість листів родині та друзям, втішаючи їх у часи духовної потреби.
Якщо ви відчуваєте втому і потребуєте духовного підбадьорення, зверніться до слів «Малої Квітки». Про це читаємо на сайті CREDO.
1. «Яка втіха, цей шлях Любові! Ти можеш спіткнутися, ти можеш не відповідати на дану благодать, але Любов завжди знає, як зробити найкраще; все, що ображає нашого Господа, згорає у вогні, і не залишається нічого, крім смиренного, всепоглинаючого миру глибоко в серці».
2. «Доброму Богові не потрібні роки, щоб виконати свою справу Любові в душі; один промінь Його Серця може в одну мить змусити Його квітку розквітнути навіки».
3. «У посушливі часи, коли я не здатна молитися і практикувати чесноти, я шукаю маленьких можливостей, простих дрібниць, щоб потішити Ісуса; наприклад усмішка, приємне слово, коли так тягне замовкнути і дати волю втомі. Якщо я не знаходжу й такої можливості, я повторюю Йому знову і знову, що люблю Його; це не важко, і це підтримує вогонь у моєму серці. Незважаючи на те, що цей вогонь любові може здаватися згаслим, я все одно кидаю на вугілля соломинки, переконана, що він знову спалахне».
4. «У день мого навернення Любов увійшла в моє серце, а з нею і бажання назавжди забути себе; відтоді я була щаслива».
5. «Насамперед я намагалася практикувати приховані маленькі вчинки чесноти; тому я любила складати мантії, забуті сестрами, і шукала тисячі можливостей служити їм».
6. «Мені слід шукати товариства тих сестер, які найменше мені подобаються. Я повинна виконувати стосовно них обов’язки доброго самарянина. Часто вистачає слова, доброї посмішки, щоб потішити зранене й засмучене серце».
7. «Коли милосердя глибоко вкорінене в душі, воно виявляється і зовні: є настільки милосердний спосіб відмовити у тому, чого ми не можемо дати, що відмова подобається так само, як і дар».
8. «Я не маю відваги змусити себе шукати красивих молитов у книгах. Не знаючи, що вибрати, я поводжуся як діти, які не вміють читати: дуже простими словами кажу доброму Богові те, що хочу Йому сказати, і Він завжди мене розуміє».
9. «Мірою дорослішання я все більше і більше любила доброго Бога і дуже часто жертвувала Йому своє серце, використовуючи слова, яких мене навчила мати. Усіма своїми вчинками я намагалася догодити Ісусу і була дуже пильною, щоб ніколи не образити Його».
