Ми не спільнота кримських татар, а кримськотатарський народ,
який живе на своїй землі.
Ми навіть не національна меншина, а корінний народ Криму”
Мустафа Джемілєв
18 травня Україна вшановує пам’ять жертв геноциду кримських татар. По всій країні проходять заходи, які мають нагадати кожному з нас про 18 травня 1944 року, коли радянська влада розпочала злочинну депортацію кримських татар, а поруч з державним прапором України підіймають кримськотатарський національний прапор. Дізнатись більше про депортацію кримських татар, а також про історію та культуру корінного народу Криму — допоможуть нові книжки, художні та нон-фікшн видання.
“За перекопом є земля”, Анастасія Левкова; Laboratoria
Українська письменниця, кримчанка Анастасія Левкова працювала над цим романом майже 10 років і поставила собі за мету відкрити для України Крим, а для півострова — материк. За цей час авторка взяла близько 200 інтерв’ю у понад 50 кримчан, а деталі їхніх розповідей стали частиною роману. Це захоплива історія про дитинство героїні, яка, попри складні сімейні обставини, ідентифікує себе як українка. На сторінках ми зустрічаємось з кримськими татарами, караїмами, українцями, росіянами, німцями, євреями, греками, вірменами Криму та відкриваємо для себе Крим.
Разом з головною героїнею та її подругою Аліє ми проходимо шлях від їхнього дитинства — з 1990-х — аж до окупації півострова Росією в 2014-м…
“Мустафа Джемілєв. Незламний”, Сєвгіль Мусаєва? Алім Алієв; Vivat
Працюючи над цим виданням, журналісти Алім Алієв та Севгіль Мусаєва провели понад 50 годин інтерв‘ю зі своїм героєм — колишнім політв’язнем, активістом, борцем з режимом, одним з найяскравіших представників кримськотатарського народу Мустафою Джемільовим. Із цих записів народився захопливий автобіографічний роман про Джемілєва, а разом з тим — і про Крим останніх десятиріч, про боротьбу та спротив.
Як це — бути персоною нон ґрата на рідній землі? Витратити роки наполегливої боротьби, все втратити, але не здаватися? На жаль, про це добре знає Мустафа Джемілєв, адже у 1991 році він зміг вперше за довгі роки повернутися на батьківщину. У 2014 році він знову її втратив. “Мустафа Джемілєв. Незламний — важлива і дуже наснажлива книжка, особливо сьогодні, в розпал великої війни, розв’язаної росією.
“Пів століття опору: кримські татари від вигнання до повернення (1941—1991 роки): нарис політичної історії”, Ґульнара Бекірова; “Наш формат”
Одна з найпотужніших виданих в Україні книжок про історію кримськотатарського національного руху. Кримськотатарська письменниця, історикиня Гульнара Бекірова (народилася в Мелітополі, навчалася в Москві, у 2008-му повернулася в Крим) досліджує кримськотатарський супротив з 1941 року і до 1991-го, та демонструє нам, що попри десятиліття, боротьба триває.
“Кримський інжир”, Видавництво Старого Лева
“Кримський інжир” — це літературний конкурс, який щорічно проводиться вже чотири роки та має на меті сприяти розвиткові кримськотатарської мови, культури та літератури. Кожного року журі, яке очолює журналіст, замдиректора Українського інституту Алім Алієм, обирають найкращі тексти на теми Криму та культури кримських татар, а потім видають їх у вигляді збірок. “Кримський інжир. Чаїр” — збірка, яка увібрала тексти-переможці конкурсу в 2021 році, вона особлива тим, що присвячена темі родини і дому, такої болісно актуальної сьогодні.
Проза й поезія, дитяча література українською та кримськотатарською мовами показують Крим у родинних історіях, в історіях видатних постатей минувшини, у буденних і неординарних ситуаціях, які творять яскраве полотно того, чим живуть кримчани, зокрема переселенці на материк.
“Загублений острів. Книга репортажів з окупованого Криму”, Наталія Гуменюк; Видавництво Старого Лева
Збірка репортажів про окупований Крим відомої журналістки, співзасновниці Громадського телебачення Наталки Гуменюк. Всі репортажі написані впродовж 2014—2019 років під час поїздок Наталки у Крим в якості журналістки. Видання унікальне насамперед тим, що передає щемке відчуття кримчан, які живуть в окупації. Герої цих талановитих репортажів — дуже різні люди, і в цьому її сила: підприємці та пенсіонери, кримські татари, студенти й громадські активісти, правозахисники та військові, які діляться власними історіями спротиву.
