У Католицькому ліцеї імені святого Василія Великого, що в Івано-Франківську, шкільний капелан навчає, допомагає та відповідає на складні запитання дітей.
Так днями у закладі освіти відбувся інтеграційний захід про Біблію для ліцеїстів 5 класу. Його провели капелан закладу отець Василь Чорній та бібліотекарка пані Христина Чорній. Про захід цікаво розповіли у соцмережах. Ми вирішили запитати отця капелана про його служіння та роботу з дітьми.
«Такі заходи відбуваються тут часто. На останньому я розповідав про важливість щоденного читання та вивчення Святого Письма, — каже отець Василь. — Пані Христина, у свою чергу, повідала ліцеїстам про переклади Біблії на українську мову, зокрема про переклад Пантелеймона Куліша та Івана Огієнка».
Аби діти все добре запам’ятали, пані Христина ще й розказувала різні цікаві історичні факти про найважливішу Книгу християнства. А згодом пропонувала цікаву гру: роздала два кольорові листки паперу червоного та зеленого кольорів, а далі називала той чи інший факт. Коли факт був вірним, — діти піднімали папір зеленого кольору, а коли невірним — червоного.
Справжнім відкриттям для ліцеїстів було те, що Біблія… — це своєрідний великий, корисний, цікавий лист Бога до людей, натхненний Святим Духом.
«Щоби це краще усвідомити, я запропонував дітям написати один одному листи, — продовжує капелан. — Ліцеїсти писали гарні слова, компліменти, дехто оповідав коротко новини. Словом, як у звичайних листах. Згодом давали листи «адресатам» і, за бажанням, зачитували. Насамкінець заняття я сказав, що Бог теж «написав» лист людям, і цей лист – Біблія. Звісно, це не такий лист, як ми звикли читати, але це лист на віки, він довгий, корисний, у ньому можна знайти відповіді на всі запитання, які виникають у людей в час радості та смутку. І кожна дитина, молода чи доросла людина може прочитати Біблію й почути Творця».
Надалі отець Василь Чорній провів вікторину на знання Святого Письма на тому рівні, на якому діти можуть його засвоїти. Приємною несподіванкою стало те, що отець Василь подарував кожному класу кілька примірників Біблії, аби діти могли ще більше та краще її вивчати. У майбутньому, за словами священника, діти зможуть написати… зворотного листа… Господу. Адже вони вже мають практику написання листів святому Миколаю, можливо, своєму Ангелу-хоронителю. То чому б не написати листа Творцеві Всього Сущого?
«Як капелан, я нещодавно в ліцеї. Мене призначили на це служіння декретом Митрополита Володимира, — додає ієрей. — Я проводжу інтегровані уроки, поїздки, прощі, щодня служу Літургії в закладі для різних класів. Раз на місяць маємо спільну Літургію для всіх ліцеїстів, учителів та батьків. У травні ми молимося Молебень до Богородиці. Я розповідав ліцеїстам історію травневих молебнів до Діви Марії».
Під час Великого посту отець Василь зустрічався з дітьми у бібліотеці на духовних розмовах. При цьому бібліотекарка підбирає відповідні книжкові виставки, аби ліцеїсти при бажанні чи потребі могли взяти і прочитати ту чи іншу художню або духовну книгу.
«Ліцеїсти задають багато різних запитань і в час Посту, і загалом щодня. Чимало запитань пов’язані з непростим теперішнім часом, з війною, — мовить священник. — У багатьох дівчат та хлопців ліцеїстів воюють батьки. Є, на жаль, і такі, які втратили рідних. Навчаються в нас і діти з територій, охоплених війною, які бачили жахіття. Діти запитують, чому Бог допускає війну, коли настане мир, що таке Божа справедливість… І я довго та багато думаю, читаю, розмірковую, аби дати відповідь на, здавалося би, прості, але дуже глибокі за змістом і суттю питання».
Насамкінець капелан додає, що в ліцеї, окрім християнської етики, яку вивчають у багатьох закладах освіти, є предмет «Сімейні цінності», де говорять про важливість родини, любов та повагу до батьків і рідних.
Також ліцеїсти щоранку перед навчанням моляться, роздумують над Святим Письмом, беруть участь у Літургіях, мають можливість сповідатися та причащатися, їздять по святих місцях і на прощі. Двічі на рік – перед Різдвом та Великоднем – учні ліцею зустрічаються з молодими священниками, які легко знаходять спільну мову з дітьми, організовують різні християнські відеопрезентації. Загалом бути капеланом ліцею — непросто, але відповідально й цікаво.
Сабіна РУЖИЦЬКА
