Навернення матері Толкіна та її переслідування за віру

0
42

Мужня віра всупереч переслідуванням надихнула безліч людей. Важко переоцінити наслідки християнської мужності для світу. Святий Стефан простив своїх убивць, а його любов всупереч насильству вплинула на Савла, який став апостолом Павлом, одним із найвидатніших проповідників Євангелія в історії Церкви.

Але навіть найменші прояви стійкості у вірі можуть вплинути на мільйони. У 1904 році в Англії померла молода вдова, яка мала двох синів. Мало хто оплакував Мейбл Толкін. Історія взагалі не відзначила би її життя чи смерті, якби її приклад непохитності у вірі не надихнув її сина, що виріс і став гігантом світової літератури.  Її батько, Джон Саффілд, був торговцем, одруженим з жінкою на ім’я Емілі Спарроу. Разом вони мали семеро дітей і тримали магазин у Бірмінгемі. Коли Мейбл було всього 18 років, до неї почав залицятися 31-річнй банкір Артур Толкін. Коли Артур вирушив до Південної Африки у пошуках прибуткової кар’єри в банківській справі, вони обмінювалися численними листами. У 1891 році, після двох років розлуки, Мейбл сама вирушила у плавання на кораблі «Замок Рослін», щоб возз’єднатися зі своїм коханим. Зустрівшись, вони взяли шлюб в англіканській церкві і стали батьками двох хлопчиків — Джона Рональда Руела і Гіларі Артура Руела.

З часом Мейбл почала все більше непокоїтися через гігантських павуків, сильну спеку та небезпеку диких тварин для дітей, тому вона взяла синів і виїхала з Південної Африки до Англії, пообіцявши повернутися найближчим часом. Але незабаром Артур захворів і помер. Розбита горем, але сповнена рішучості виховувати своїх дітей у любові, Мейбл оселилася в сільському містечку поблизу Бірмінгема. Багато хто вважає, що саме ця ідилічна обстановка надихнула Толкіна на створення Ширу.

Саме Мейбл навчила своїх дітей любити мову, літературу та мистецтво, а також передала їм свою любов до Христа.  У 1900 році Мейбл і двоє її синів приєдналися до Католицької Церкви. Це було непросте рішення, бо у тогочасній Англії панували люті антикатолицькі настрої. Бути католиком означало не бути британцем. Це сталося лише через 14 років після смерті святого Джона Генрі Ньюмена, чиє навернення викликало палкі суперечки. Разом зі своєю сестрою Мей Інкледон, теж новонаверненою католичкою, Мейбл приєдналася до парафії святої Анни, яка була у колишній винокурні, що її Ньюмен перетворив на каплицю. 

Протестантська родина Мейбл погано відреагувала на її рішення — як і Толкіни, родина її чоловіка, що були баптистами. Двох сестер наполегливо закликали зректися католицької віри. Мей, сестра Мейбл, піддалася наполяганням свого чоловіка-англіканця і зреклася католицької віри… лише для того, щоб захопитися спіритуалізмом. Але Мейбл ніколи не відмовлялася від своєї віри навіть перед лицем остракізму — як особистого, так і економічного. Сім’ї фактично відрізали від коштів молоду вдову, здоров’я якої стрімко погіршувалося, але вона трималася за допомогою священника, отця Френсіса Ксав’єра Моргана, який став названим батьком для її хлопчиків.

14 листопада 1904 року Мейбл Толкін померла від діабету. Її синові Джону тоді було 12 років. Згодом він, вже дорослий, напише своєму синові Майклу листа про свою матір, у якому назве її «обдарованою жінкою великої краси й розуму, яку Бог випробовував горем і стражданнями, що померла молодою від хвороби, прискореною переслідуваннями за віру».

Коли Мейбл лежала при смерті, вона хвилювалася не так про власну смерть, як про своїх синів та їхню віру. Вона так боялася, що її власна сім’я чи Толкіни змусять хлопчиків зректися католицької віри, що призначила отця Френсіса Ксав’єра Моргана законним опікуном хлопчиків.

Наполегливість віри Мейбл Толкін вплинула на все життя Джона Толкіна і забарвила його історії, зокрема «Гобіта», «Володаря перснів» і «Сильмариліон». Своєю чергою, ці історії про віру та мужність допомогли багатьом іншим людям вистояти у важкі часи.

«Вдалині на заході над Похмурими Горами небо ще ледве сіріло, і біла зірка проглянула крізь розірвані хмари високо над зазублинами гір. Сем, загублений у проклятому ворожому краї, помилувався красою зірки, і надія зродилася в його душі: зрештою, тінь — така нетривка штука! У світі є світло, є краса, і тінь їх не може здолати».

Жодне життя не буває маленьким. Жоден акт відданої наполегливості не можна вважати незначним, тому що його справжні результати не здатен оцінити ніхто з людей. Тільки небо може виміряти істинний вплив віри і любові.

Джерело