Наталія Українець закохана у мистецтво давно, але тільки тепер наважилася на свою першу персональну виставку у Снятинському художньо-меморіальному музеї Василя Касіяна. З дебютом «Барви та емоції на малюнках» мисткиню привітала директорка музею Ольга Слободян, а ще рідні, знайомі, представники творчих кіл.
На виставці представлені художні роботи релігійної тематики, зокрема іконопис, а також дивовижні портрети дітей та жінок, які виконані аквареллю та пастеллю.
А в тих очах – людська душа!
– Коли дивишся на портретні роботи, які виконала Наталія, одразу задивляєшся в очі, у яких всі барви людської душі, чи то наївна простота дитини, а чи загадка жіночої натури. Ці очі просто заворожують, по них читаємо характер людини, – каже місцева художниця Ольга Чудак, яка навчає дітей у Снятинській художній школі.
Матір художниці Стефанія, яка проживає у Снятині разом із чоловіком, професійним мистцем Василем Романюком, розповідає, що донька змалку почала малювати, вивчилася на художника-реставратора. Деякий час працювала у Снятинському кінотеатрі ім. І. Франка. Згодом сімейні обов’язки та материнські турботи по-своєму вплинули на долю художниці, яка, вийшовши заміж, переїхала в село Балинці на Заболотівщині.
– Я дякую Богові, що дав мені талант бачити і творити красу, вдячна долі за таких чудових і добрих батьків. Але ж головне, що я мати чотирьох синів. Двоє молодших продовжили наші родинні традиції і навчаються художньому ремеслу, а ще один на фронті, захищає Україну від московських зайд. Неустанно молюся за свого захисника та всіх захисників України, щоб їх минала ворожа куля і щоб уже скоро із перемогою вони повернулися до рідних батьків, – каже Наталія.
Жінка з вигляду дуже скромна, емоційно щира та глибоко духовна. Про це правдиво свідчать її роботи, зокрема сакральні мотиви на іконах, які наважилася писати за покликом християнської душі. Наталія Українець уже на зорі дев’яностих розписала прекрасний храм Вознесіння Господнього УГКЦ у с. Стецева. Разом з нею працювали ще два художники, серед яких був і Дмитро Лазаренко, племінник відомого графіка, світлої пам’яті Дмитра Лазаренка із Стефаникового Русова. Також жінка розписала ікони у церкві села Балинці, де проживає з сім’єю.
Великий вплив на художницю з дитинства мав батько Василь, який є професійним художником, він майстер пластичного різьблення. Навчався в Косівському училищі прикладного та декоративного мистецтва на відділі художньої обробки дерева. Вчителями Василя Романюка були відомі митці Микола Варення, Володимир Гуз, Петро Сахро. Працював художником Долинського театру, конструктором-художником у КБ нафтопромислового управління «Долина-нафта», а також на інших посадах у художньо-виробничих майстернях Івано-Франківська та Чернівців.
– Батько уже в літах, 1938 року народження, на жаль, не зміг прийти на відкриття моєї дебютної виставки за станом здоров’я, але сподіваюся, що ця подія підтримає його дух. Вони з мамою радіють цій події у рідному містечку, адже династія художників має гарне продовження, а головне ж – у їхніх дорогих онуках! – щиро зізналася пані Наталія на відкритті виставки, яка триватиме упродовж місяця.
Тетяна ВОВК.
Під церквою дати підпис: церква Вознесіння Господнього в с. Стецева
