5 червня у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла відбулося відкриття виставки ікон з міста Бахмут. Вони були знайдені та врятовані захисниками України з-під завалів зруйнованих окупантами будинків. Про це повідомляє Департамент інформації УГКЦ.
«Хотів би подякувати захисникам України, які врятували ці ікони. Ікони — це „двері“, через які кожен прямує до Бога. Через російських окупантів, на жаль, наша сакральна спадщина знищується. Завдяки захисникам України ці ікони врятовані, і сьогодні перед ними продовжують молитися. Це є свідченням великої перемоги нас, українців, які залишаються висококультурною та духовною нацією, які люблять і вірять в Бога», — зазначив Голова Центру військового капеланства Львівської архиєпархії УГКЦ, настоятель Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла о. Тарас Михальчук.
Важливо, що врятовані ікони мають свою культурну та сакральну цінність. Про це наголосив присутнім реставратор творів мистецтва Арсен Шпак.
«Справжня цінність цих ікон — вони врятовані з того міста, де постійно точаться бої. Також це пам’ять, яку вони тримають у собі та незламність. Ці ікони мають свою сакральну цінність, адже перед ними молилися, взивали з вдячністю, зрештою, продовжують молитися. Агресія росії нищить все на своєму шляху. Збереження культурної спадщини — важливе, оскільки це дозволить захистити нашу багатолітню культуру», — підкреслив реставратор.
Захисники справді ризикували своїм життям для того, щоб врятувати ікони, адже для них вони символізують Божу присутність та захист. Про це вони розповіли присутнім учасникам відкриття виставки.
«Для нас ці ікони — це символ Бахмута, якого ми запам’ятали для себе. Для нас, захисників, Бахмут — це не тільки місто, будинки, але й Герої, яких зберіг Господь, або тих, хто вже не з нами. Бахмут — це символ українського козацького духу», — закцентував командир групи сил спеціальних операцій «Шквал» Сергій Лейченков.
Також захисники поділилися зі всіма спогадами, як вони діставали ікони з понівечених домівок, з-під завалів. Пізніше, бійці розповіли, що забрали їх до свого місця розташування, щоб молитися перед ними. Захисники відзначили, що саме у день Великодня ці ікони були для них свідченням великого Божого дару, що вони продовжують жити.
