Ми віримо, що Ісус Христос воістину присутній у Євхаристії, хліб та вино після молитви священика стають Його істинними Тілом та Кров’ю. Історія Церкви знає численні чудеса, які підтверджують цю важливу істину нашої віри. Загалом це 130 подій, пов’язаних із Євхаристією, які сталися у хвилини сумніву в істинній присутності Христа у Пресвятому Таїнстві, під час спроб профанації, а також як винагорода за віру й любов.
1) Чудо у Ланчано (VIII ст.)
Першим євхаристійним чудом вважається переміна Гостії та вина у шматочок людського тіла і кров, яка сталася у VIII ст. в монастирі Ланчано, в італійській провінції К’єті над Адріатичним морем. У тамтешньому монастирі отців-василіан одного зі священиків мучили сумніви щодо присутності Христа під видами хліба й вина. Напали на нього ці сумніви також під час Святої Меси, яку він служив. І тоді, щойно він закінчив вимовляти слова консекрації, Гостія стала живою плоттю, а вино — людською кров’ю.
Кров скипілася в п’ять грудочок, а Тіло залишилося без змін. Ретельне дослідження чудесної Євхаристії було проведене 1970 року. Дослідники заявили, що Тіло є шматочком людського серця, без будь-яких слідів консервації, а Кров відноситься до І групи (0).
2) Корпорал із Больсени (ХІІІ ст.)
Священик, який мав сумніви щодо присутності Христа у Пресвятій Євхаристії, служив Месу в італійському місті Орв’єто. Одразу після Консекрації Гостія почала кровоточити, і краплі крові потрапили на корпорал (елемент літургійної білизни). У той час в місті перебував Папа Римський, і священик пішов до нього, аби визнати свій гріх.
Корпорал і сьогодні зберігається в Кафедральному соборі Орв’єто. Деякі історики, однак, сумніваються в достовірності цієї історії, адже перші згадки про чудо з’явилися сто років по тому, як воно сталося. Реліквію й досі оточують шаною численні вірні. 3) Євхаристійне чудо у Сантаремі (Португалія, ХІІІ ст.)
3) Євхаристійне чудо у Сантаремі (Португалія, ХІІІ ст.)
Одна з мешканок Сантарема підозрювала свого чоловіка в невірності та вирішила вдатися до послуг ворожки, аби цьому якось зарадити. Ворожка сказала, що жінка має принести консекровану Гостію як плату за виконану роботу. Та вирушила до церкви св. Стефана, прийняла Святе Причастя та замість того, щоб ковтнути, загорнула Гостію в хустинку і рушила до виходу. Тієї ж миті Гостія почала кровоточити. Удома жінка помістила її у скриньку, над якою уночі побачила дивне світло, а на ранок вона пішла до храму та розповіла усе священикові. Гостія до сьогодні зберігається у місцевій святині.
Після відповідного церковного розслідування та ствердження, що це справді чудо, цю церкву було перейменовано у храм Святого Чуда. Закривавлену Гостію виставлено для споглядання.
4) Гостії з Сієни (ХVІІІ ст)
14 серпня 1730 року, коли вірні брали участь у святі з нагоди надвечір’я урочистості Внебовзяття Пресвятої Діви Марії, злодії увійшли до церкви св. Франциска та викрали золотий киворій із кількома сотнями консекрованих Гостій. Через два дні хтось помітив, що скринька для пожертв в одному з храмів переповнена чимось білим. Священики відкрили її й побачили викрадені Гостії, брудні та в павутинні. Їх очистили, наскільки це було можливо, помістили у новий киворій, повернули до церкви св. Франциска, аби провести спеціальний покутний молебень та винагородити за зневагу, завдану зловмисниками. Оскільки Гостії були брудними, священик вирішив їх не споживати. За деякий час усі побачили, що Гостії жодним чином не псувалися, а навпаки — залишалися свіжими. У такому стані вони зберігаються й до сьогодні.
5) Чудо із Чіраттаконама
28 квітня 2001 року під час Євхаристійної адорації у парафії Пресвятої Богородиці, що у місті Чіраттаконамі (Індія) на Гостії раптом з’явилося три червоних цятки. Священик розгубився й помістив її у Дарохранительницю. Кілька днів по тому він витягнув Гостію і побачив, що на ній з’явилося ще більше червоних цяток, які утворювали обличчя чоловіка.
