«Ми маємо працювати над тим, щоб росіяни змінилися і попросили вибачення. Цей акт вибачення може відбутися тоді, коли росіяни самі стануть на коліна й переосмислять свої вчинки. Беззаперечним є факт — якщо Росія не змінитися — нам не буде спокою. Росіяни намагаються забрати Богом дану нам гідність. І не лише Путін. Це феномен усього російського народу, який живе ілюзією імперії і не протестує проти політики колоніалізму. Ці речі росіяни мають визнати і сказати: «Ми за це відповідаємо». А це дуже непросто», — митрополит Філадельфійський Борис Ґудзяк.
23 червня в УКУ відбулася презентація нової книги Богдани Матіяш «Жити таїнством. Вісім розмов з митрополитом Борисом Ґудзяком», яка вийшла у «Видавництві Старого Лева». Про це інформує пресслужба Українського католицького університету.
Книжка розмов між митрополитом Борисом Ґудзяком і письменницею Богданою Матіяш для читача є нагодою у час війни зосередитися на низці тем, які запрошують до віднайдення в собі самих внутрішнього миру.
Вісім розмов, записаних за різних обставин, охоплюють чималий тематичний спектр: це внутрішнє, духовне життя людини та її стосунки з Богом; пошук власного покликання; засади, на яких творився нинішній Український католицький університет у Львові; роль та місце Церкви в сьогоднішньому світі; рефлексії довкола російсько-української війни тощо. У час, коли ми всі зранені війною, духовні пропозиції владики Бориса можуть бути особливо цілющими і життєдайними.
«У цьому проєкті мені було важливо слухати владику. Наша розмова була таїнством. Моє слухання було таїнством. Я радію, що українці зможуть читати цю книгу — у різних куточках світу, усюди, куди сьогодні роз’їхалися наші люди, і що вона може дати читачам крихту раю. Бо коли ми говоримо про Бога, віру, то це нас скріплює», — зазначила під час презентації письменниця Богдана Матіяш.
Модерував зустріч проректор УКУ, правозахисник Мирослав Маринович. Він поділився своїм табірним досвідом політичного в’язня. За його словами, під час ув’язнення найбільше його рятувало відчуття того, що він є на правильному боці історії: «Коли в’язень відчуває присутність Бога, то „камера-одиночка“ перестає бути покаранням. Коли ти є з Богом, то „камера-одиночка“ може стати благословенням. Все залежить від того — чи ти даєш простір Богові й іншим? Чи ти хочеш спілкуватися?»
Під час дискусії Мирослав Маринович запитав владику — чому так багато людей вважає, що наш маленький гріх, не впливає на загальну картину? За словами владики Бориса, багато людей не до кінця усвідомлює, чим є свобода і відповідальність.»Ніщо не пропадає. Добрі діла тривають і часом це може проявитися через десятки років. Так само і наші пороки, гріхи — вони мають значення. Тому християнська аскетична практика визначає піст. Але, якщо ми мільйонними жестами скріплюємо свою стійкість, тоді ми готові у час, коли з’являється велика спокуса. Ми живемо під впливом великих травм. Ми щойно почали називати Голодомор Голодомором і говорити про нього, почали дискутувати, що відбувалося у час визвольних змагань — як прийшла пандемія і потрясла нас. Далі повномасштабна війна. Від травми війни нам треба буде дуже довго лікувалися. І я сподіваюсь, що Український католицький університет стане в авангарді цього цілющого дотику. У Євангелії більшість чуд, які творив Ісус — це зцілення. Ми покликані бути цілителями».
Владика Борис також додав, що жоден українець не бажає, щоб ця війна тривала. «Але багато з нас цінує те, що відбувається з нами в час цієї війни. Я не очікував поширення феномену Революції Гідності в Україні і поза її межами. Але подивіться, що відбувається — в Україні люди єдині: навіть ті, хто не мають багато, діляться останнім з тими, хто має ще менше. Ця війна стає нагодою на щось таїнственне. Можливо, це перебільшена оцінка, але з боку так виглядає», — наголосив президент УКУ.
Підсумовуючи, митрополит Борис зазначив: «Усі ті, хто зробили прогнози про цю війну — помилися. Американці на початку нам давали партизанську зброю. Тим часом сьогодні українська армія одна з найсильніших в Європі. Опір триває. Моя надія на те, що ця війна закінчиться Божою правдою — це вивід російських військ з окупованих територій, виплата репарацій з російського боку, відбудова України. Це буде Божа справедливість. Чи так буде? — Не знаю. Але постава українського народу в мене вселяє надію».
Придбати книгу «Жити таїнством. Вісім розмов з митрополитом Борисом Ґудзяком» — ви можете за посиланням.
