У давньому Станиславові шахи були поширеною і доволі популярною грою. Ще у 1903 році газета «Кур’єр станиславівський» повідомила, що місцеве молодіжне товариство проводило невеличкі шахові турніри на трьох дошках у залі «Сокола» (тепер площа Міцкевича, 2).
У 1911 році ця ж газета писала, що «намножилися різні товариства, в яких ніхто не займається освітою, тільки забавами, танцями, грою в шахи та читанням газет». У шахи завзято грали й відвідувачі міських кав’ярень, причому гра йшла переважно на гроші. Щоправда, ставилися дуже невеликі суми та й вони здебільшого спрямовувалися на благодійність. Так, преса повідомила, що у 1908 році молодий станиславівський письменник і драматург Іґнацій Никорович виграв у шахи одну корону і зразу ж пожертвував її на користь Товариства народної школи. Про це пише “Західний кур’єр”.
У Станиславові навіть мешкав шаховий геній Доло Фальк, який народився 17 січня 1898 року і вже в п’ятирічному віці вигравав шахові партії у дорослих і досвідчених шахістів. У міських книгарнях продавався щомісячник «Польський шахіст», у кожному номері якого публікувалося нове шахове завдання. Автором цих завдань був відомий станиславівський шахіст А. Вагнер.
У грудні 1934 року в Станиславові запрацювало Товариство любителів гри в шахи. Правління товариства домовилося з популярною кав’ярнею «Уніон», яка цілком безкоштовно надала шахістам приміщення для зустрічей і турнірів. Перше засідання клубу відбулося 9 грудня 1934 року в приміщенні кав’ярні «Уніон».
До наших днів дійшла також світлина за 1938 рік, на якій зображений шаховий турнір серед військових полку каньовських уланів. У турнірі взяли участь 18 уланів. Отже, шахова гра в нашому місті має досить давні традиції.
