У складні часи особливо цінно звертатися до історії: шукати відповіді у творах улюблених авторів та дивуватися, що багато з того, через що ми проходимо зараз, так чи інакше передбачили пращури. Сьогодні в нашій добірці — п’ ять культових українських історичних романів, які варто прочитати кожному українцеві.
“Чорна рада”, Пантелеймон Куліш
“Чорна рада” — перший історичний роман українською мовою, над яким його автор, український письменник, мовознавець, автор першого українськомовного букваря Пантелеймон Куліш працював понад 10 років. Першу версію роману автор написав російською в 1846 році, згодом створив український текст, але світ він побачив тільки в 1857-му, адже в 1847 році Куліша заарештували й відправили в Тулу через справу Кирило-Мефодіївського братства.
Кулішівська “Чорна рада” — програмний твір, який вивчають у школах та університетах. Він присвячений відомій історичній події — чорній раді 1633 року під Ніжином. Роман малює Україну доби Руїни, коли невдовзі після смерті Богдана Хмельницького гетьманом Запорозької січі було обрано Івана Брюховецького. Інших претендентів на гетьманську булаву — наприклад, Якима Сомка, було заарештовано й страчено, а на українських землях точилися криваві суперечки: між селянами і шляхтою, міщанами і козаками, козаками і селянами. “Чорна рада” — епос, який дає багато для розуміння минулого й сучасного України, а ще — захоплива книжка, яку свого часу прийняли із захватом, а серед її шанувальників були Іван Франко, Тарас Шевченко, Микола Зеров.
“Сад Гетсиманський”, Іван Багряний
“Радянська влада за ним гналася, проте так і не наздогнала”, — кажуть авторки подкасту “Наразі без назви” про письменника Івана Багряного (дуже радимо послухати епізод про Івана Багряного). Один з найвідоміших письменників України XX сторіччя, патріот, людина драматичної долі, яка неодноразово зазнала репресій з боку радянської влади — що ж, на життя поета й письменника Івана Багряного, що прожив 57 років, випало багато чого.
Його “Сад Гетсиманський”, написаний у 1948—50 роках, — один з найпотужніших українських текстів про політичних в’язнів і тортури. Це автобіографічний текст. У 1932 році письменника заарештували в Харкові — за “проведення контрреволюційної агітації”. Загалом він провів у в’язницях та в засланні близько 6 років, з них три — у таборах далекого сходу. Події роману відбуваються в Харкові, у в’язницях на Раднаркомівській та Холодній горі, де, власне, й сидів сам письменник. Головні герої роману — родина сільського коваля Якова Чумака, чий син стає в’язнем сталінського режиму. Назва твору відсилає до Біблії, адже Сад Гетсиманський — місто передсмертних молитов Ісуса Христа.
“Марія”, Улас Самчук
Твір Уласа Самчука присвячений “матерям, що загинули голодною смертю в роках 1932—1933” в Україні. Це фактично перший український твір про Голодомор 30-х років: його було написано в 1933 році, по слідах подій, на основі свідчень людей, що пережили Голодомор в Україні, та вперше опубліковано в 1934 році в “Українській Бібліотеці”, а згодом і за кордоном. Офіційно в Радянському союзі книжка була під забороною і вийшла тільки в 1991 році в Києві. Автор роману Улас Самчук — письменник і редактор, член уряду УНР у вигнанні, який входив до ОУН та з 1920 років жив у Європі — спершу в Німеччині, потім у Польщі та Чехословаччині. В романі “Марія” він малює долю селянки Марії, що втрачає дітей через голод. “Найстрашніша смерть — це смерть від голоду”, каже героїня роману.”Собор”, Олесь Гончар
Олесь Гончар — видатний український письменник, громадський діяч, який 12 років очолював Спілку письменників України, мислитель, цитати з творів якого й сьогодні звучать як пророцтва та заповіти. Його “Собор”, написаний та опублікований у часописі “Вітчизна” в 1968 році, свого часу називали “романом-застереженням”.
Події роману відбуваються впродовж одного літа в робітничому селищі над Дніпром — Зачіплянці, прототипом якого стало рідне село Гончара на Дніпровщині. Торкаючись надважливої теми духовності сучасної людини, Гончар зображує два типи людей — тих, хто бореться за збереження “соборів душ”, як Роман Баглай, та тих, хто не має нічого святого. Сюжет розгортається навколо собору, що є уособленням духовності народу. Цікавий та глибокий роман, що набуває нових сенсів з кожним новим поколінням, яке його для себе перевідкриває.
“Маруся Чурай”, Ліна Костенко
Саме цей роман приніс українській поетесі світову славу — а також Шевченківську премію в 1987 році. Роман присвячений постаті Марусі Чурай — видатної української піснярки, та розповідає про її долю на тлі буремних історичних подій XVII сторіччя. Яскравий, емоційний, ліричний роман у віршах порушує цілу низку питань: це і філософія любові, навіть нещасливої; і зрада, і духовне багатство українців, і доля митця як голосу свого народу. Ідеальний твір для прочитання в буремні часи, які всі ми зараз переживаємо, — щоб вірити в нашу перемогу та щасливе майбутнє українців. Рекомендуємо замовити за можливості подарункове видання 2018 року з чудовими ілюстраціями Владислава Єрка, що вийшло у видавництві “А-ба-ба-га-ла-ма-га”.
