29 вересня згадуємо про трагедію в Бабиному Яру, в якій загинуло понад 100 тисяч невинних людей.
29 вересня 2023 року в Україні День пам’яті жертв Бабиного Яру. У цей день відзначають 82-річницю наймасовішого розстрілу в урочищі, який був проведений нацистами 29-30 вересня 1941 року. Тоді загинуло понад 33 тисячі людей.
День пам’яті трагедії Бабиного Яру – історія події
Вшановувати пам’ять розстріляних у Бабиному Яру почали вже після здобуття незалежності України. У радянський повоєнний час Голокост замовчувався, а розстріли в Бабиному Яру комуністами представлялися як вбивства радянських громадян, без згадки євреїв.
Вперше жертв Бабиного Яру вшанували лише в 1991 році. Тоді на місце трагедії в Києві приїхав президент США Джордж Буш-старший. У 2007 році на місці трагедії було відкрито Національний історико-меморіальний заповідник Бабин Яр. Щороку 29 вересня почали вшановувати пам’ять розстріляних у Бабиному Яру. У день пам’яті приспускають державні прапори на деяких будівлях, а в урочищі проводяться виступи.
Що таке Бабин Яр
Бабин Яр – це урочище в північній частині Києва, яке стало місцем наймасовіших розстрілів євреїв у Другій світовій війні. Розстріли проводилися з 1941 по 1943 роки, під час окупації нацистами Києва.
Точна кількість жертв Бабиного Яру невідома. Багатьох жертв нацисти не враховували. Історики називають числа від 70 до 150 тисяч розстріляних. Серед убитих були не тільки євреї, а й душевнохворі люди, цигани, військовополонені радянські солдати і звичайні мирні жителі Києва. Також нацисти знищували членів ОУН. Наприклад, в Бабиному Яру була розстріляна українська поетеса Олена Теліга з чоловіком.
За час розстрілів врятуватися вдалося лише 29 людям. Люди, які врятувалися з Бабиного Яру, в основному прикидалися мертвими або здійснювали втечі з концтаборів.
Історія Бабиного Яру
Бабин Яр був визначений місцем масового вбивства євреїв 26 вересня 1941 року. Саме в Київському урочищі окупаційна влада Києва хотіла остаточно вирішити “єврейське питання”.
Перший і наймасовіший розстріл був призначений на 29 вересня. По всій столиці були розклеєні листівки: “Наказується всім євреям міста Києва та околиць зібратися в понеділок дня 29 вересня 1941 року о 8 ранку при вул. Мельника-Доктеровський (біля кладовища). Всі повинні взяти з собою документи, гроші, білизну та інше. Хто не підкориться цьому розпорядженню буде розстріляний.”
Мету збору нацисти не оголошували. По місту ж пройшла чутка, що євреїв евакуюватимуть. Люди прийшли в Бабин Яр, не здогадуючись про плани окупантів. Ось що розповідала про день розстрілу одна з врятованих Раїса Майстренко:
Татова мати зі мною на руках пішла проводжати, а моя мати йшла паралельно зі своїми рідними. Вона допомагала матері ходити, бо у неї були хворі ноги. Бабуся мені потім розповідала: ніхто не думав, що всіх ведуть на розстріл. Всі думали, що будуть переселяти в Палестину.
По прибуттю на місце у євреїв та інших жертв спочатку забирали цінні речі, а потім наказували проходити до південно-східного відрогу Бабиного Яру, де і проводилися розстріли. За 29-30 вересня 1941 року було розстріляно 33 771 особу (без урахування дітей до 3 років).
Ще кілька масових розстрілів проводилося протягом жовтня. Біля урочища було відкрито Сирецький концентраційний табір, в якому загинуло близько 25 тисяч осіб. У березні 1942 року нацисти в Бабиному Яру стратили понад 600 членів ОУН. Розстріли тривали до 1943 року, поки німецькі війська не покинули Київ.
