2 жовтня 1990 року в Києві почалася низка широкомасштабних акцій ненасильницької громадянської непокори, які потім увійшли в історію як Революція на граніті та стали важливим кроком у здобутті Україною незалежності.
Про це пише українська редакція VOGUE.
Рушійною силою Революції на граніті стали українські студенти, які не побоялися радянської влади та влаштували голодування просто на Майдані Незалежності, який на той час називався площею Жовтневої Революції. Найбільше було студентів із Києва, Львова та Дніпропетровська, що ще раз підтвердило єдність усієї країни в бажанні якнайшвидше звільнитися від радянських кайданів. Вони збудували повноцінне наметове містечко й вимагали важливих для кожного українського патріота речей:
– відмова від підписання нового союзного договору;
– проведення позачергових виборів парламенту на багатопартійній основі;
– відставка голови уряду Віталія Масола;
– повернення українців строкової служби на територію України;
– проведення націоналізації майна комуністичної партії.
Акція тривала рівно два тижні. Ключовими стали її останні дні — 15 жовтня біля будівлі Верховної Ради пройшов багатотисячний мітинг, наступного дня там утворилося ще одне наметове містечко, до якого приєдналося багато киян. Підтримка мешканців міста стала важливим моментом цієї революції, яка допомогла запобігти репресіям протестувальників. Радянська влада розуміла, що це призведе до ще більших заворушень у країні. В інших містах України також розпочалися мітинги. 17 жовтня Верховна Рада ухвалила постанову “Про розгляд вимог студентів, які проводять голодування в м. Києві з 2 жовтня 1990 року”. А ще за кілька днів влада почала здавати позиції — і це був важливий крок, який дав старт демократичним змінам у країні та став прикладом для мільйонів українців, які виходили на майдани у своїх містах упродовж усіх цих років.
