«Знаки Божої присутності»: 8 думок із постсинодального Послання Синоду Єпископів УГКЦ 2023 року

0
55

11 жовтня 2023 року було опубліковане Послання Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви 2023 року під назвою «Я тебе не покину!», адресоване духовенству, монашеству та мирянам УГКЦ і всім людям доброї волі.

Це — Синод Єпископів, який відбувався у Римі (Італія) упродовж 3–13 вересня та був названий «Синодом надії». Адже, за словами єпископів, попри всі випробування, терпіння і втрати, відчували і продовжуємо відчувати безнастанну Божу присутність та близькість, стаючи свідками довершення на нас Його непомильної обітниці: «Я тебе не зоставлю, Я тебе не покину».

Про це пише Департамент інформації УГКЦ.

Пропонуємо вашій увазі кілька вибраних цитат із послання для більш глибокої застанови та роздумів.

«Чудо над Дніпром»

Справді, те, що наша держава і наш народ вистояли перед набагато більшими силами противника, особливо в перші тижні повномасштабного вторгнення російських окупантів на нашу землю, можна визначити хіба що словом «чудо». І за аналогією до «чуда над Віслою», як польський народ окреслює свій порятунок від російських загарбників 1920 року, наш народ став свідком і співтворцем того, що можна назвати «чудо над Дніпром», яке відбулося тоді, коли ворог був відігнаний від української столиці і з берегів Дніпра розпочався нестримний шлях до повного й остаточного визволення усієї нашої землі від окупантів.

Українці — знак Божої присутності

Українці стали знаком Божої сили і присутності в ці нелегкі дні й місяці випробувань. Наш народ черпав і надалі черпає силу для змагань за свою гідність і свободу з висоти, зі своєї віри в Бога правди, любові й життя.

Присутність священника

Сама присутність священника посеред власного народу була найпереконливішою проповіддю Євангелія та обітницею неминучої перемоги світла і правди над темрявою ненависті та злоби.

Вірність, що зворушує до сліз…

На особливу повагу й підтримку заслуговує позиція тих українців, які не покинули своїх найближчих, поранених і травмованих війною рідних, друзів і знайомих. Вірність дружин своїм чоловікам, вірність наречених своїм коханим, вірність родин своїм синам і донькам, братам і сестрам, які повернулися із фронту, часто несучи на своїх тілах і душах видимі й невидимі рани, неначе стигмати самого Господа, зраненого людськими гріхами і беззаконням, — ця вірність зворушує до сліз…

Не покиньмо наших захисників!

Однак до цієї вірності з боку найближчих і найрідніших має долучитися вірність та вдячність від кожного з нас, щоб ми наших захисників не забули, не покинули сам на сам з їхніми стражданнями та проблемами. Не покиньмо їх, як вони не покинули ані нас, ані Батьківщини!

Зранення кожного

Кожен із нас несе у своїй душі печать цієї страхітливої війни, а багато хто має закарбовані її знаки і на своєму тілі через важкі поранення та травми. На всі ці рани наших душ і тіл Господь прагне через служіння Церкви виливати цілюще миро своєї милосердної любові.

Подолання гріха

Нехай рушійною силою в цих змагання за остаточну перемогу і свободу буде для нас Божа любов, сильніша від зла, смерті й самого пекла. А першим знаком наближення цієї перемоги хай стане долання нашого внутрішнього ворога — гріха, і щоразу більша вірність Божому життєдайному закону.

Відродити «собори людських душ»

Гідно проходячи такі великі випробування, ще вірніше тримаймося Бога і Його закону, щоби відродити «собори людських душ», зцілити зранене серце нашого народу й обновити обличчя нашої землі, знівеченої снарядами та мінами цієї жахливої війни. Тільки в єдності з Богом, нашим люблячим Небесним Отцем, зможемо будувати майбутнє, достойне жертви наших захисників і гідне найкращих прагнень рідного народу.

Весь текст посинодального Послання Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви 2023 року «Я тебе не покину!» можна прочитати за покликанням.