Патріарший економ УГКЦ отець Любомир Яворський розповідає про те, як Церква через Патріаршу фундацію «Мудра справа» допомагає долати різні виклики, з якими церковні громади і окремі люди зустрілися внаслідок війни.
Про це повідомляє українська редакція Vatican News.
«Війна в Україні дуже сильно ранить на всіх рівнях: ранить душу, тіло, руйнує економіку і породжує гуманітарні та соціальні виклики», – зазначає в інтерв’ю для Радіо Ватикану – Vatican News патріарший економ УГКЦ отець Любомир Яворський, який виконує це служіння від вересня 2018 року, а декретом від 10 жовтня 2023 р. Глава УГКЦ Блаженніший Святослав Шевчук поновив його мандат на наступне п’ятиріччя.
Фундація «Мудра справа»: відповідь на виклики війни
Отець Любомир зазначив, що одним із важливих інструментів, які використовує Українська Греко-Католицька Церква для допомоги потребуючим під час війни, є Патріарша фундація «Мудра справа». Ця фундація, за словами священика, була створена ще до війни, і її основна мета полягала в тому, щоб у контексті різних проблем та викликів, сприяти трансформації українського суспільства у співпраці з громадянським суспільством. «Але під час війни важко говорити про високі матерії, – зауважив патріарший економ. – Треба розуміти, що сьогодні людина потребує їжі, води, потребує опіки і зцілення ран. Тому з перших днів війни ми почали запускати різні проекти від Патріаршої фундації “Мудра справа”, які допомагали об’єднувати українське суспільство, але також наші парафії, громади, єпархії в цілому світі, навколо того, щоби Церква через свою мережу могла дійти до найбільш постраждалих і потребуючих».
Допомога переселенцям: евакуація, розміщення та психологічна підтримка
Отець Любомир розповів, що завдяки консультаційному центру, що діє при Патріаршій фундації «Мудра справа», було вирішено переформатувати діяльність Паломницького центру: оскільки під час війни організація паломництв призупинилася, то всі ресурси – транспорт, персонал тощо – вони спрямували на евакуацію внутрішньо переміщених осіб. Завдяки Паломницькому центру від 7 травня 2022 р. було здійснено понад 120 евакуаційних рейсів, під час яких було евакуйовано 6108 осіб. Патріарший економ вказав на важливість того, до цієї діяльності були залучені духівники, психологи, водії – тобто весь персонал Паломницького центру.
Отець Яворський зазначив, що труднощі й проблеми, з якими стикалися потребуючі, і зокрема, біженці, підказували їм як фундації, в якому напрямку рухатися. «Коли привезли людей, їх потрібно було десь поселити, тоді почали робити інвентар нашого майна, щоб зрозуміти, що ми маємо і куди можемо їх поселити, – каже він. – Тоді почали розміщувати вимушено переселених осіб по наших місцях. Коли вже бракувало для них місць, то почали робити модульні будинки, щоб збільшити житловий фонд». Наступним кроком, за словами священика, була організація для ВПО духовно-реабілітаційних поїздок західною Україною (наприклад, до Зарваниці, Гошева, Крехова), щоб, з одного боку, допомогти їм відволіктися і, таким чином, подолати важкий психологічний стан, а з іншого боку, ознайомити їх з Українською Греко-Католицькою Церквою, вірні якої плекають цінності «толерантності, співчуття і любові».
Нагодувати голодного
«Ми справді були на межі гуманітарної катастрофи», – підкреслює наш співрозмовник, пригадуючи слова Блаженнішого Святослава, які він промовив під час подячної промови наприкінці Святої Літургії в базиліці Святого Петра, відслуженої 10 листопада 2023 р. під час Синоду Єпископів УГКЦ в Римі. Глава УГКЦ тоді сказав, що «в Україні ніхто не помер від холоду, голоду чи з інших гуманітарних причин там, куди досягала сила католицької любові та вселенської солідарності».
Власне для того, щоб ніхто не страждав від голоду, Патріарша фундація «Мудра справа» започаткувала проект формування продуктових наборів. «Коли ми створили цей проект, – розповідає отець Яворський, – ми пригадали, що маємо церковні підприємства. Наприклад, Сестри Пресвятої Родини в Гошеві виготовляють макаронну продукцію, і вони також приймають біженців, і їм треба з чогось жити, звідкись брати кошти на функціонування, утримання. І ми запропонували сестрам: “Ми будемо купляти вашу макаронну продукцію, і ви будете годувати людей”».
Патріарший економ висловив думку, що цей проект продуктових наборів є одним із найуспішніших проектів фундації «Мудра справа». Він підкреслив, що за півтора роки війни, вони забезпечили продуктовими наборами майже півмільйона осіб (один набір на дві особи на один тиждень). Саме завдяки цьому проектові, за словами нашого співрозмовника, греко-католицькі священики на сході України мали змогу підтримати людей в дуже скрутних ситуаціях і не відправляли їх з порожніми руками, коли вони приходили по допомогу. «Бо це правда, що наша основна місія – це звіщення Божого слова, – підкреслив він, –але ми пропонуємо Боже слово ділом, ми показуємо ділами милосердя, як ми ділимося Божим словом. Бо воно навертає людину, але також і зігріває».
Пункти незламності
Ще один проект фундації «Мудра справа», про який розповів отець Любомир Яворський – це встановлення Центрів зцілення ран, які постають на основі Пунктів незламності, що існували при храмах УГКЦ. Він вказав на велику важливість таких центрів при храмах, бо «церква це, немов магнетичне ядро, яке притягує до себе багато добра і багато різних організацій», і священик, який опікується таким пунктом, відразу налагоджує зв’язок з Карітасом, або сам є керівником Карітасу, і фундація «Мудра справа» також допомагає з продуктовими та гігієнічними наборами. Окрім того, при таких Пунктах незламності працюють психологи, які займаються як з дорослими, так і з дітьми. «Коли в українських містах і селах був блекаут, то діти приходили в наші пункти незламності слідкувати за навчанням онлайн, вони там екзамени здавали, – розповідає він. – Бо в кожному пункті є Starlink, генератори, тому є інтернет і світло. І вони зробили справді дуже гарну роботу. І далі ми готуємося до холодної голодної зими. Вже одну важку зиму пережили, тому ми вже трішки знаємо, як це робити. Ці проекти справді показали свою досить високу ефективність».
Фундація «Мудра справа» та БФ «Карітас»: взаємопідтримка і співпраця
«Діяльність Патріаршої фундації “Мудра справа” перегукується з діяльністю інших харитативних церковних структур таких, як наприклад, Карітас. В чому полягає відмінність?» – відповідаючи на це запитання, патріарший економ зауважив: «Часто про це нас запитують також донори». Він пояснив, що БФ “Карітас України” також створений Патріаршою курією, і він відповідає на гуманітарні виклики. «Це наш найбільший гуманітарний фонд, і він справді дуже ефективний», – підкреслив священик, додаючи, що Карітас є церковною інституцією, «це “руки” Церкви, які голодного годують, спраглого напоюють. І ніхто цього ефективного інструмента в Церкві не замінить». Але існують «додаткові ресурси, інші інструменти, які допомагають один одного підсилювати, бо масштаб кризи в Україні сьогодні дуже великий».
«Фундація “Мудра справа” – підкреслив наш співрозмовник, – це не гуманітарний проект, який відповідає на всі гуманітарні виклики, бо для того є Карітас. “Мудра справа”, завдяки своєму консультаційному центру, – це платформа, подібна до фундації “Церква в потребі”, яка допомагає залучати ресурси і допомагає Церкві служити у своїй церковній мережі. І тому всі проекти “Мудрої справи” спрямовані на нашу Церкву, яка потім виходить назовні і надає людям допомогу». Натомість, Карітас, як зауважив отець Любомир, має також багато гуманітарних проектів, які не є суто церковними, і вони мають свої певні вимоги і до звітності, і до свого служіння.
Тісну й ефективну співпрацю між Патріаршою фундацією «Мудра справа» та БФ «Карітас Україна» можна побачити у Пунктах незламності. Наприклад, буває так, що парох, який опікується Пунктом незламності, є одночасно директором місцевого Карітасу. Тоді він ще ефективніше може здійснювати це служіння.
«“Мудра справа” залишається платформою взаємодії, – відмітив економ. – Ми будемо залучати ресурси: до нас звертаються єпархії, парафії про допомогу в реалізації певних ідей та ініціатив. І, власне, через таку платформу ми залучаємо ресурси і допомагаємо їм. Колись до війни основною темою було соціальне підприємництво, тобто багато парафій хотіли створювати якісь малі підприємства, наприклад, пекарні. І зараз вони це роблять, і ми, власне, через “Мудру справу”, через наш консультаційний центр їх консультуємо». Але, як підкреслив священик, війна визначила інші пріоритети.
Суть терпінню надає воскресіння
Отець Любомир Яворський розповів, що започатковуючи проекти в різних частинах країни, він сам їде у ті місця, щоб зустрітися і поспілкуватися з людьми. «Знаєте, сьогодні в Україні майже немає людей, до яких не прийшла війна», – каже він, згадуючи про багатьох людей, які розповідали йому про свої трагедії і болі. «Війна – це жахлива річ. Можна про ті болі дуже багато говорити», – зазначає священик, додаючи, що смерть і страждання Ісуса Христа має сенс, бо Він воскрес. «Якби не було воскресіння, не було би сенсу цього терпіння, – підкреслив він. – Сьогодні ми, як український народ, терпимо, страждаємо, нас вбивають, нас розпинають. Що надасть сенсу? Те, що ми кажемо – трансформація, зміна. Ми маємо стати іншими». Ознаки цієї трансформації, за його словами, можна побачити вже тепер: це єдність, солідарність, підтримка. «Є виключення, і ми це бачимо і читаємо в новинах, але це не є уже критична більшість, – каже він. – Критична, більшість сьогодні – відповідальна. Сьогодні ми бачимо, що це вже зовсім інший народ, це кров’ю омитий сильний народ, який не зможе піти в іншу сторону, бо не зможемо подивиться в очі тим матерям, дружинам, дітям загиблих. Треба робити так, щоб вони могли сказати: “Мій син загинув, але я бачу, для чого. Тому що сьогодні це інша країна”. І це наше завдання, і Церкви також як морального голосу українського суспільства, яка має гучно говорити і працювати, кожен на своєму місці, так само й завдання інших інституцій, для того щоб ми вийшли з цієї війни іншою країною».
