Пан президент чи пане президенте, ефір чи етер, жінка-посол чи…: більшість з нас, найімовірніше, не раз міркували над тим, як правильно. 27 жовтня українці святкують День української мови та писемності, і ми впевнені, що це свято — прекрасна нагода позбутися типових помилок, яких хоч раз у житті припускався кожен з нас.
Про найпоширеніші помилки дізнавалися в професорки мовознавства, провідної наукової співробітниці кафедри української мови Національної академії наук України Лариси Масенко, пише VOGUE.
Карл чи Чарльз
Нового короля Великої Британії краще називати Чарльзом — так, як це роблять у Великій Британії. Карл — це німецький варіант.
Хімарс, хаймарс чи гімарс?
Я думаю, що правильно казати “хаймарс”, проте можливий і варіант “гаймарс”, адже йдеться про скорочення з кількох слів, з яких складено це слово. Якщо наше фрикативне “г” відповідає початковому “hi”, то тоді, можливо, краще і “гаймарс”.
Країна-агресор чи країна-агресорка?
Нині досить активно поширюються фемінітиви, тож, мабуть, агресорка, оскільки країна — жіночого роду.
Як називати жінку-академіка та жінку-посла?
Це слова, від яких дуже складно утворити фемінітив. Є багато фемінітивів, проте існують і слова, які не піддаються зміні. Якщо до окремих фемінітивів на кшталт “міністерки” чи “професорки” вже звикли, то зі словом “посол” дуже складно.
На жаль, у нас широко не вживається звертання “пан” і “пані”, як у наших сусідів у польській та чеській мовах. Тоді було б “пані посол” та “пані академік”.
Головна “народна” помилка
Відповідь на це запитання ви й самі знаєте — так, це воно: “приймати участь” замість “брати участь”. Але “приймати участь” — це росіянізм, тож забувайте назавжди.
Неправильне відмінювання іменників у знахідному відмінку множини
Професорка Лариса Масенко акцентує: часто ми кажемо (чи пишемо) “по селам, по містам”, а треба “по селах, по містах”.
Ігнорування кличного відмінку
Часто помилково звертаються: “пан президент” замість “пане президенте”. Ігнорування кличного відмінка — типова помилка українців, але якщо його не ігнорувати, то відразу помічатимете, як ваші офіційні листи ставатимуть дедалі вишуканішими.
Помилки у використанні дієслівних форм
Запам’ятайте:
не “відноситися”, а “ставитися”
не “прийти до тями”, а “опритомніти”
не “взяти себе в руки”, а “опанувати себе”
не “кидається у вічі”, а “впадає у вічі”
Неправильне відмінювання чоловічих прізвищ
Дуже часто можна почути: “парк Шевченко” замість “парк Шевченка”. Це — груба, а втім, типова помилка.
Вживання варваризмів
Вживання варваризмів типове для нашого щоденного мовлення: “клінінг-менеджер”, “опініон-мейкер”, “нейтів спікер”, “мастхев”. Окремий приклад — це вживання слова “колаборація” в позитивному значенні, попри те, що воно походить від слова “колаборант”…
