(Закінчення, поч. у ч. 47)
Останні 23 роки свого життя святий Шарбель прожив у дусі цілковитої відданості Богові.
16 грудня 1898 року під час відправи Служби Божої о. Шарбелю стало погано. Інсульт та параліч розбив його святе тіло. Святий отець Шарбель знаходився у повній свідомості останні дні свого життя, а в Навечір’я Різдва Господнього, 24.12.1898 р., преподобний о. Шарбель закінчив свою земну дорогу в дусі повної святості і відданості Богові. Він завжди повторяв: «Мій Боже, моє серце належить Тобі»; «Бог є моєю любов’ю і цього мені вистачає».
В першу ніч після смерті св. Шарбеля над його гробом появилося ясне світло таємничого походження, яке блискавично засвічувалося і тут же зникало. Його промені було видно на кільканадцять кілометрів. Світло появлялося кожної ночі 45 днів від дня похорону.
До гробу святого пустельника стали приходити паломники – як християни, так і мусульмани. Деяким з них вдавалося відкрити труну і забрати собі мощі: щось з одежі чи кілька волосин з бороди. Тоді патріарх маронітів з огляду безпеки наказав перенести тіло о. Шарбеля до монастиря. Його труну відкривали в присутності лікаря та інших урядових свідків. Тіло святого пустельника не виявляло ознак зіпсуття і з нього виділялась рідина.
5 грудня 1965 року в Соборі св. Петра в Римі на завершення II Ватиканського Собору беатифікували о. Шарбеля і його було зараховано до блаженних. А 9 жовтня 1977 року Папа Римський Павло VI проголосив його святим Католицької Церкви і назвав найбільшим святим XX століття.
* * *
У хроніках санктуарія св. Шарбеля занотовані окремі випадки навіть Воскресіння з мертвих. Отець Луїс Матар, який веде документацію чудес, всім розказує про своє чудесне повернення до життя. Під час операції на серці лікарі ствердили, що він помер. Але, дякуючи заступництву св. Шарбеля, через вісім годин він повернувся до життя.
* * *
У хроніці чудес знаходиться записаний випадок воскресіння мертвої дитини. Марія Шамон добиралась зі своєю дитиною – хворим сином до св. Шарбеля. Під час подорожі дитя померло на її руках. У відчаї жінка приблизилась до гробу святого пустельника і поклала своє дитя біля труни, плачучи, просила порятунку. Отець Ілля, дивлячись на цю ситуацію, глибоко зворушений, відкрив труну св. Шарбеля, облив його руки водою з тіла святого, ложечкою влив воду в уста померлого дитяти. В короткому часі дитя почало нормально дихати. Свідки були здивовані, завмерши від чуда. Отець Ілля віддав його матері, яка, дивлячись, що дитя голодне, стала годувати його грудьми. Воскреслий до життя хлопчик виріс на прекрасного, здорового і сильного мужчину, заодно ревного християнина.
* * *
Один чоловік привіз мулом важко хвору дружину. Хвора зі всіх сил просила оздоровлення, щоб пішки повернутися додому. Один з отців, дивлячись на велике терпіння жінки, сказав до неї: «Надійся, у твердій вірі сьогодні будеш оздоровлена». Принесли воду з тіла святого Шарбеля і Його законні ризи, облили тіло жінки водою і обтерли ризами святого. Болі в жінки стали зникати і параліч відступив. Вона стала на ноги і почала ходити, повністю почувалася здоровою.
* * *
55-річна жінка Ноадель Шамі страждала на частковий параліч. 22 січня 1993 р. вона побачила уві сні біля свого ліжка двох маронітських монахів. Один з них оперував їй шию, інший тримав подушку за її спиною. Коли вона прокинулась, то побачила на шиї через дзеркало дві рани і вона стала ходити. Жінка була переконана, що бачила у сні св. Шарбеля, а іншого монаха не впізнала. Наступної ночі святий знову з’явився і сказав, що це він зробив операцію, аби люди бачили це й увірували в Бога і просив, щоби кожного 22 дня місяця змогла брати участь у Службі Божій.
За заступництвом св. Шарбеля багато людей отримали і отримують від Бога оздоровлення душі й тіла навіть у безнадійних ситуаціях.
Дорогий, брате (сестро), в час жорстокої війни росії з українським народом молімося до святого Шарбеля.
Молитва до св. Шарбеля
Святий отче Шарбелю! Ти відмовився від приємностей цього світу і проживав у покорі скритим самотнім життям у монастирському скиті, а тепер перебуваєш у славі Небесного Царства. Святий отче Шарбелю, у свій час ти пережив війну у Лівані й тепер бачиш страждання українського народу в часі широкомасштабної війни росії з українським народом. Допоможи нам своїми молитвами і випроси, щоб Господь Бог зіслав Святого Духа на український народ серед теперішніх важких випробувань, утверджуючи його у вірі, дарував йому мир та визволив його від усіх ворогів й упокорив їх, звільнив від них українські землі, поранених оздоровив, полонених повернув додому, щоб наш народ міг прославляти доброго і Милосердного Бога в Трійці Святій Єдиній на віки вічні. Амінь.
о. Мелетій БАТІГ, ЧСВВ, Крехів.
