#НазустрічРіздву — це авторський духовний медіапроєкт владики Богдана Дзюраха, апостольського екзарха для українців візантійського обряду у Німеччині та країнах Скандинавії. У ньому єпископ прагне спільно із усіма людьми доброї волі благодатно та ефективно переживати кожен день Різдвяного посту на шляху до світлого празника Воплочення Божого Сина. Тому з усіма своїми фізичними та духовними силами вирушаймо у спільну мандрівку віри із владикою Богданом!
Коли євангелист Лука розпочинає свою розповідь про народження Ісуса Христа згадкою про те, що «тими днями вийшов наказ від кесаря Августа переписати всю землю» (Лк. 2, 1), то у цьому є не лише цінна історична інформація, але й важливий богословський мессидж. І справді, як зауважує Венедикт XVI-й, докладне і уважне датування Лукою історичної години народження Ісуса вказує передовсім на історичність особи Ісуса Христа: «Ісус не народився і не з’явився десь у міфі. Він належить до точно датованого часу і географічно означеного простору» (Йосиф Рацінгер Венедикт XVI. Ісус з Назарету. Пролог. Дитячі роки Ісуса, 60).
Але Ісус не просто «належить» до людської історії, — Він, як Бог, є водночас понад цією історією, Він є її Владикою і Господом. Саме тому слушно казати за Папою-емеритом, що в Ісусі «універсальне і конкретне збігаються. У Ньому ввійшло у світ Слово, творче начало всіх речей» (там само). Відтепер усі історичні події та суспільно-політичні явища, свідомо чи несвідомо підпорядковані довершенню таємничого Божого плану спасіння, який Бог здійснює у Христі Ісусі.
Як часто в Євангеліях читаємо: «А сталося те, щоб збулося, сказане пророками…». При цьому те, що стається, не завжди є радісним, позитивним чи приємним. І тим не менше, у всіх моментах людської історії — особистої, родинної, народної — діє таємниче Боже Провидіння, яке часто послуговується людьми і історичними подіями, щоб довершити свій божественний план стосовно осіб, спільнот, народів і усього людства.
У цьому сенсі один французький поет і дипломат сказав відому фразу: «Бог пише рівно навіть по кривих лініях» (Поль Клодель — Paul Claudel), дехто додає — «людських лініях», підкреслюючи, що людські недосконалі, а часом і злі задуми і дії не можуть стати на заваді Божим планам, а навпаки — Бог входить у цю людську історію і в ній довершує свій таємничий і спасенний план.
Видаючи наказ про перепис населення в імперії, римський кесар навряд чи припускав, що цей наказ спричиняється до здійснення Божих планів у цілому всесвіті. І тим не менше, Бог послужився цим наказом римського сановника, щоб здійснилося Його Боже Слово, сказане пророками.
Прикладів такого таємничого діяння Бога в історії людини і народу маємо чимало.
Мене завжди вражала реакція старозавітного патріярха Йосифа, якого заздрісні брати продали у єгипетську неволю, а він, після років поневіряння і приниження, вже в якості фараонового вельможі, сказав своїм братам: «Не завдавайте собі жалю і не ятріть себе, що продали мене сюди: на те бо, щоб зберегти вас при житті, Бог послав мене перед вами.… Отож не ви мене сюди послали, а Бог.» (Бут. 45, 5.8).
Блаж. свщм. Омелян Ковч пише своїм рідним з увезення в нацистському концтаборі, що «тут він бачить Бога» і запевняє, що «після Царства небесного це — друге місце, де він би на даний час хотів перебувати». В жахливих і нелюдських обставинах концтабору наш праведник бачив спасенне діяння Бога і Його люблячу присутність, якій він довіряв і в якій перебував зануреним усім своїм єством.
Архиєпископа Володимира Стернюка після розвалу Радянського Союзу спитала журналістка, як йому вдавалося здійснювати своє служіння в отих «безбожних часах» комуністичного режиму. На це сивочолий Владика-ісповідник відказав: «Дитино, не буває безбожних часів, бо кожен час належить до Бога. Тому ми у тих „Божих часах“ продовжували, за нашими силами та можливостями, робити Божі справи»…
Загалом, святі і духовні люди мали оту надзвичайну здатність, якої ми так дуже потребуємо: бачити Бога у всіх обставинах життя, вірити в те, що Бог провадить усе до доброго завершення, що остаточне слово буде лиш за Ним і за Його святою волею.
Неначе підсумком для нинішніх роздумів звучать в моєму серці слова мого співбрата-редемпториста — святого Климентія Марії Гофбауера: «Будьте відважні! Бог є Господом! Він все скеровує на власну славу і на нашу користь і ніхто не може протистояти Йому. Усі людські плани, як би добре вони не були розроблені, служать лише виконанню Його святої волі.… Я бачу, що все, що здається нам ворожим, провадить нас туди, де хоче нас бачити Бог».
Молитва
Господи, що заснував часи і роки, що всюди єси і всім управляєш! Навчи мене бачити Твою присутність у всіх обставинах життя. Навчи щораз то більше довіряти Твоїй незбагненній мудрості, яка усе скеровує на Твою славу і на нашу користь. Будь зі мною завжди, мій Господи, і дай, щоб я завжди був там, де Ти цього бажаєш, і щоб наді мною здійснилася Твоя спасенна воля! Амінь.
Фото: Джентіле да Фабріано, Втеча до Єгипту, 1423 рік
† Богдан Дзюрах,
апостольський екзарх у Німеччині та країнах Скандинавії
