У Чикаго оцифрували унікальну платівку Іри Маланюк

0
32

Єдина платівка співачки світової слави зі Станиславова-Франківська Іри Маланюк у чиказькому Українському національному музеї оцифрована і доступна публіці.

Новиною поділилася франківка, докторка мистецтвознавства Ганна Карась.

“Від задуму – до реалізації – три тижні! 25 листопада я познайомилась із чудовою людиною – Ігорем Коцьким, уродженцем Тисмениці, який багато років вже проживає в Чикаго. Як великий шанувальник звукозапису української музики, він кілька останніх років на волонтерських засадах впорядковує фонотеку Українського національного музею в Чикаго.

Під час нашого знайомства я запитала про записи Іри Маланюк, і пан Ігор показав мені єдину платівку, яка є у фондах музею. В архивіста музею пані Галини Парасюк тоді ж народилася ідея записати коротке відео про неї. Але для того, щоб наша розповідь супроводжувалася власне записом, який буде доступний для всіх зацікавлених, треба було оцифрувати його і виставити в ютуб”, – описала процес співпраці Ганна Карась.

Так і зробили. Оцифровану платівку Іри Маланюк можна знайти у вільному доступі на ютубі.

“Вашій увазі розповідь від доктора мистецтвознавства, професора Ганни Карась про унікальну і єдину платівку в колекції УНМ із записом славетної співачки Іри Маланюк. Дякуємо музейному музикознавцю Ігорю Коцькому за упорядкування музичної колекції і оцифрування платівки Іри Маланюк. Насолоджуйтеся чудовим співом української легенди”, – презентували розмову і записи на сторінці музею у фейсбуці.

Іра Маланюк – оперна співачка, яку знає весь світ та ім’я якої з 2017 року гордо носить обласна філармонія Івано-Франківська, недооцінена Україною.

Народилась Іра Маланюк у родині лікаря в 1919 році в Станіславові (теперішньому Івано-Франківську). Знайшлася у будинку батьків (вул. Грушевського, 17), де її батько мав приватну лікарську практику. З самого дитинства мріяла стати співачкою.

Дівчинка виростала, спілкуючись вдома і німецькою, і українською мовами. Із шести років навчалася гри на фортепіано. Здобувала освіту в українській приватній школі ім. М. Шашкевича, що була навпроти її будинку (ЗОШ N°7), та два роки в Станіславівській українській жіночій ґімназії (вул. Шевченка, 82).

У 16 років вступила до консерваторії при Польському музичному товаристві ім. С. Монюшка в Станіславові. У 1936 р. Маланюк дебютувала в опері О. Ніколаї «Віндзорські жартівниці».
Маючи від природи чудовий голос, абсолютний музичний слух, приємну зовнішність і артистичні дані, дівчина вирішила навчатися співу в прославленого баса і педагога Адама Дідура, який працював тоді професором Львівської консерваторії. На заняття з маестро від вересня 1939 р. Іра Маланюк двічі на тиждень їздила поїздом Станіслав – Львів.

У травні 1939 р. Адам Дідур організував дебют трьом своїм студентам і Ірі (у ролі Амнеріс) у головних ролях опери Дж. Верді «Аїда» на сцені Львівського оперного театру.

Незабаром Адам Дідур очолив Варшавський Великий театр і запропонував своїм учням контракт на наступний сезон, але завадила Друга світова війна – і дівчина повернулася додому. У 1940-1941 рр. Іра Маланюк була солісткою Львівського оперного театру. Пiд час фашистської окупацiї повернулася до Станiславова.

В Українському національному музеї у Чикаго оцифрували записи Іри Маланюк 1

З приходом “визволителів” вона мусила тікати: переїхала до Відня, але столиця Австрії була окупована військами Червоної армії і належала до совєтської зони, тому доньці полковника УГА, народженій у Станіславі, було некомфортно. Навесні 1946 року Іра Маланюк вийшла заміж за австрійця Вальтера Ґольдшмідта, отримала австрійське громадянство. «Після війни я була австрійкою, потім – швайцаркою, але в душі я завжди залишалася українкою. Тому кожна країна була для мене «закордоном», ті місця, де я жила, – другою батьківщиною».

1947-1952 рр – Іра Маланюк була солісткою опери в Оперному театрі у Цюріху.

8 березня 1954 р. відбувся дебют Іри Маланюк у театрі Ля Скала (Мілан) у ролі Валтруди в опері «Валькірія» та Другої Норн у опері «Загибель Богів» Ріхарда Ваґнера.

Гастролюючи світом, Іра Маланюк називала себе українкою, виступала з концертами української вокальної музики. 14 травня 1976 р. останній раз виступила на концерті у Відні. У Європі є почесне звання «Камерзінгерін», яке надавалося співакам королями і кайзерами за особливі заслуги. Іра Маланюк двічі отримувала це звання від уряду Німеччини й Австрії. 

Іра Маланюк відзначила своє 90-ліття і через місяць, 25 лютого 2009 року, померла. Поховано українку у місті Цірль, Австрія.